Зореутворення в галактиках - ст. 2

У пошуках найменшого коричневого карлика астрономи за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба знайшли нового рекордсмена: об′єкт, маса якого лише в три-чотири рази перевищує масу Юпітера.

Якщо подивитися на масивні галактики, багаті зорями, то можна подумати, що це зоряні фабрики, що випускають яскраві газові кулі. Але насправді менш розвинені карликові галактики мають більші області зоряного виробництва з вищими темпами зореутворення.

На останньому знімку від космічного телескопа "Джеймс Вебб" частина щільного центру нашої галактики показана з безпрецедентними подробицями, включно з особливостями, які ніколи раніше не зустрічалися та які астрономам ще належить пояснити.

Ближньо-інфрачервоний погляд космічного телескопа Джеймса Вебба з високою роздільною здатністю на об′єкт Гербіга-Аро "HH 211" розкрив витончені деталі відтоку молодої зірки — аналога нашого Сонця в дитячому віці.

Астрономи виявили кандидата на надмасивну чорну діру, що тікає від своєї рідної галактики та мчить крізь простір зі швидкістю понад 6 мільйонів кілометрів на годину протягом останніх 39 мільйонів років.

Група дослідників уперше змогла зазирнути всередину далеких спіральних галактик, щоб вивчити, як зорі формувалися та як вони змінюються з часом, завдяки потужним можливостям космічного телескопа "Джеймс Вебб" (JWST) проникати за завісу газопилових хмар.

"Галактика-медуза" зі щупальцями із зірок, що тягнуться за нею, висить у непроглядній чорноті на представленому знімку, зробленому космічним телескопом НАСА/ЄКА "Хаббл".

Міжнародна група дослідників виявила дуже молоду зірку, яка перебуває на стадії формування, поблизу надмасивної чорної діри Стрілець А* (Sgr A*) в центрі нашого Чумацького Шляху.

Нові знімки, отримані за допомогою космічного телескопа "Джеймс Вебб", дають змогу вченим з високою роздільною здатністю роздивитися тонку структуру прилеглих галактик і те, як на неї впливає утворення молодих зірок.

Отримано рекордний радіосигнал на певній довжині хвилі, відомій як лінія 21 см, який йшов до нас майже 9 млрд років; знаходження таких сигналів дозволить зазирнути у таємниці раннього Всесвіту.