Зореутворення в галактиках - ст 2

Серед величезних хмар регіонів зореутворення, як ця, приховуються потенційні підказки про формування нашої Сонячної системи.

Дослідники встановили, що магнітне поле галактичного відтоку Мессьє 82 виводить збагачений матеріал у міжгалактичне середовище.

Вчені опублікували нове, докладне радіозображення галактики Андромеди — сестринської галактики Чумацького Шляху — яке дозволить їм ідентифікувати та вивчити регіони Андромеди, в яких народжуються нові зірки.

Два потужні телескопи у рамках проєкту GLOSTAR створюють найдокладніші радіокарти Північної галактичної площини.

Історично так склалося, що більшість вчених вважають, що як тільки галактика-супутник проходить близько від своєї батьківської галактики з більшою масою, її зореутворення зупиняється, оскільки більша галактика видаляє з неї газ, залишивши її без матеріалу, необхідного для утворення нових зірок.

За допомогою телескопу SOFIA дослідники отримали перше зображення з високою роздільною здатністю бульбашки, що розширюється, з гарячої плазми та іонізованого газу, в якій народжуються зірки.

Вчені провели дослідження впливу космічних променів на щільність газу в регіонах зореутворення галактик.

У новому дослідженні виявлено несподіваний вплив надмасивних чорних дір, що знаходяться в центрах галактик, на галактики-супутники.

Астрономи, досліджуючи стрімкий джет матеріалу, який викидає масивна зірка, що все ще формується, виявили велику різницю між цим струменем і тими, які викидають менш масивні молоді зірки.

Величава спіральна галактика NGC 2276 виглядає дещо кривобокою на цьому знімку від космічного телескопа “Хаббл”. Зазвичай в центрі більшості спіральних галактик знаходиться яскравий хаб зі старих жовтуватих зірок. Але випуклість NGC 2276 виглядає зміщеною вгору ліворуч.