Зореутворення в галактиках - ст. 6

Земля знаходиться в порожнечі завширшки 1000 світлових років, оточеній тисячами молодих зірок, але як ці зорі утворилися?

Команда астрономів пропонує сценарій, за яким галактики з активними ядрами можуть пройти період швидкого народження зірок, перш ніж повністю згаснуть.

Міжнародне дослідження, присвячене сумнозвісній зірці в Оріоні, може допомогти пролити світло на те, як утворилася Сонячна система.

Те, що раніше було ідентифіковано як газопилова хмара в центрі нашої галактики, насправді складається з трьох дуже молодих зірок.

Вперше астрономи виявили новонароджену зірку та кокон, що оточує її, зі складних органічних молекул на краю нашої галактики, який відомий як "крайня зовнішня галактика". Відкриття показує приховану хімічну складність нашого Всесвіту.

На новому знімку від космічного телескопа “Хаббл” показана туманність, яка утворює особливий тип масивних зірок.

Астрономи, які досліджують довколишній Всесвіт за допомогою Атакамського великого міліметрового/субміліметрового масиву (ALMA), щойно завершили найбільше дослідження у високій роздільній здатності зореутворювального палива, яке коли-небудь проводилося у галактичних кластерах. Але що важливіше, вони вирішили давню загадку астрофізики: що вбиває галактики?

Так само як хмари на Землі, хмари газу та пилу в космосі іноді можуть нагадувати знайомі об’єкти або навіть істот з популярних фільмів.

Центральне місце в цьому знімку, зробленому космічним телескопом NASA/ESA “Хаббл”, займає NGC 4666.

Астрономи виявили величезну порожнину в космосі під час картографування міжзоряного пилу. Сфероподібне явище може пояснити, як наднові призводять до утворення зірок.