Зореутворення в галактиках - ст. 7

У новому дослідженні виявлено несподіваний вплив надмасивних чорних дір, що знаходяться в центрах галактик, на галактики-супутники.

Астрономи, досліджуючи стрімкий джет матеріалу, який викидає масивна зірка, що все ще формується, виявили велику різницю між цим струменем і тими, які викидають менш масивні молоді зірки.

Величава спіральна галактика NGC 2276 виглядає дещо кривобокою на цьому знімку від космічного телескопа “Хаббл”. Зазвичай в центрі більшості спіральних галактик знаходиться яскравий хаб зі старих жовтуватих зірок. Але випуклість NGC 2276 виглядає зміщеною вгору ліворуч.

Німецько-французька програма співпраці GENESIS описала складну структуру міжзоряного середовища з використанням нового математичного методу.

Магнітні поля поширені по всій галактиці Чумацький Шлях і відіграють вирішальну роль у всій динаміці міжзоряного середовища. Однак досі залишаються незрозумілими такі питання, як утворюються зірки сонячного типу із намагнічених молекулярних хмар, чи змінюється роль магнітних полів при різних масштабах і щільності молекулярних хмар, а також які фактори можуть змінити морфологію магнітних полів у щільних ядрах із низькою масою.

Три дюжини віддалених одна від одної карликових галактик мали одночасний “бебі-бум” нових зірок — несподіване відкриття, яке кидає виклик сучасним теоріям про те, як галактики зростають, і може покращити наше розуміння Всесвіту.

Астрономи заявляють, що зірки з великою масою формуються інакше, ніж їх менші сестри. У той час, як маленькі зірки часто оточені впорядкованим диском з пилу та речовини, подача речовини до великих зірок відбувається у хаотичному безладі.

Центральне ядро нашої галактики -- місце не привітне для зореутворення, і тим не менш, нові спостереження виявили понад чотири десятки новостворюваних систем.

Серед величезних хмар зореутворюючих регіонів, як цей, знаходяться потенційні підказки про формування нашої власної Сонячної системи.

Отримано прямі спостереження, що масивні галактики в ранньому Всесвіті живилися через канали холодного газу, виживаючи, незважаючи на більш гаряче оточення, і це дозволяло галактикам утворювати зірки.