Магнітні властивості зореутворювальних щільних ядер

Астрономи проаналізували, чи достатньо сильні поля, щоб запобігти гравітаційному колапсу молодих зоряних ядер, та як їх сила змінюється із щільністю.

Про це розповідають у Гарвард-Смітсонівському Центрі астрофізики (CfA).

Магнітні поля в космосі іноді називають останнім фрагментом пазлу зореутворення. Виміряти їх набагато важче, ніж маси чи рухи хмар, що утворюють зорі, та їх сила досі невизначена. Якщо вони сильні, вони можуть відхиляти або навіть протистояти газу, що надходить у молоде зоряне ядро, коли воно колапсує під впливом гравітації. Однак, якщо вони мають помірну силу, вони діють більш гнучко і керують потоком, але не перешкоджають йому.

Попередні вимірювання напруженості поля в молекулярних хмарах ґрунтувалися на випромінюванні молекул, енергетичні рівні яких чутливі до напруженості магнітного поля. Ті дані дозволяють припустити, що поля мають помірну силу, але ті висновки були попередніми. Більш пізні спостереження із сильнішими сигналами вимірювали поляризоване випромінювання зерен пилу, що вирівняні по магнітному полю. Ці спостереження дозволяють визначити напруженість поля за змінами напрямку поля на карті хмар.

Астроном Філ Майерс з CfA та його співробітники взялися з′ясувати ролі магнітних полів у ядрах зореутворювальних хмар. Вони порівняли напруженість полів, використовуючи пиловий метод у 17 ядрах, що утворюють зорі з низькою масою, та з використанням молекулярного методу у 36 ядрах, що утворюють більш масивні зорі. Ці два методи виявили майже однакові властивості полів, попри на те, що кожен вимірює різний магнітний ефект.

Новини за подібною темою:

		У ранньому Всесвіті виявлено чимало матеріалу для швидкого зростання галактик
		"Габбл" показав зблизька одне з найбільших місць народження зірок у Великій Магеллановій Хмарі
		Всесвіт уже минув свій розквіт, про що свідчать останні результати вимірювань його ключових аспектів

Астрономи проаналізували, чи достатньо сильні поля, щоб запобігти гравітаційному колапсу, та як їх сила змінюється із щільністю.

Вони виявили, що, попри різні властивості ядер, жодне з полів не достатньо сильне (у два-три рази) для запобігання колапсу. Вони також виявили кореляції між напруженістю поля, щільністю та іншими властивостями ядер, які відповідають теоретичним очікуванням.

Це дослідження – перший аналіз впливу магнітного поля у зореутворювальних ядрах з використанням методів вимірювання як молекул, так і пилу, і воно підтверджує та розширює попередні висновки, засновані лише на молекулярному методі.

Дослідження було опубліковане в The Astrophysical Journal.

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.

• магнітне поле
• Зореутворення в галактиках