Анатолій Колесник

Нове дослідження змінює уявлення астрофізиків про звички харчування надмасивних чорних дір та може пояснити, чому квазари так швидко спалахують і гаснуть.

Життя вимагає повторення хімічних реакцій. Опис типів реакцій та умов, необхідних для їх самопідтримуваного повторення, так званого автокаталізу, може сфокусувати пошук життя на інших планетах.

На цьому схожому на примару зображенні, отриманому за допомогою космічного телескопа Габбла, показано галактику NGC 3156.

Ближньо-інфрачервоний погляд космічного телескопа Джеймса Вебба з високою роздільною здатністю на об′єкт Гербіга-Аро "HH 211" розкрив витончені деталі відтоку молодої зірки — аналога нашого Сонця в дитячому віці.

Спостереження за допомогою космічного телескопа “Джеймс Вебб” підтверджують точність швидкості розширення Всесвіту, поглиблюючи загадку напруженості сталої Габбла.

Нове дослідження за допомогою космічного телескопа "Джеймс Вебб" екзопланети K2-18 b, яка у 8,6 раза масивніша за Землю, засвідчило наявність вуглецевмісних молекул, включно з метаном і вуглекислим газом.

Дослідження припускає існування кількох чорних дір у скупченні Гіади — найближчому розсіяному скупченні до нашої Сонячної системи, що зробило б їх найближчими до Землі з коли-небудь виявлених.

Нове дослідження показало розподіл темної матерії з небаченими раніше подробицями, аж до масштабу 30 000 світлових років. Спостережувані флуктуації розподілу дають змогу краще зрозуміти природу темної матерії.

На відстані 820 млн світлових років від Землі знаходиться гігантська бульбашка з галактик, яка ймовірно є викопно-подібним залишком зародження Всесвіту.

Міжнародна наукова група уперше виявила процеси перенесення магнітного поля в акреційному потоці чорної діри та утворення "MAD" - магнітно-затриманого диска в околицях чорної діри.

Знайдено морозного газового гіганта, який обертається навколо своєї зірки на відстані, як у нас десь між орбітами Землі та Марса; також у системі виявлено теплого юпітера, що має подібну до Меркурія орбіту.

На знімку, отриманому за допомогою космічного телескопа "Габбл", показано галактику ESO 300-16.

Астрономи провели ретельну криміналістичну експертизу зірки, яка надто близько підійшла до гігантської чорної діри, внаслідок чого була розірвана на шматки, а її нутрощі викинуто у космос.

Космічний телескоп "Джеймс Вебб" (JWST) отримав дивовижні зображення туманності Кільце — одного з найвідоміших прикладів планетарної туманності.

За допомогою спектроскопії встановлено червоне зміщення галактики — вона світила менш як 400 млн років після Великого вибуху. Також спростовано ще дальше розташування іншої галактики.