Розвіяні зоряним вітром пилові зерна містять підказки про походження кам′янистих планет

Астрономи виявили, що зоряні вітри допомагають пиловим зернам перетворюватися на камінці, з яких утворюються планети, що дає нове розуміння походження кам′янистих планет, таких як Земля.

Про це розповідають в Національній радіоастрономічній обсерваторії (NRAO) США, передають OstanniPodii.com.

Протягом десятиліть вчені намагалися знайти пояснення, як в дисках навколо новонароджених зірок пилові зерна виростають з крихітних до «камінців», з яких утворюються планети, не впадаючи в спіраль до зорі й не розбиваючись під час зіткнень — виклик, відомий як «бар′єр розміром у метр».

Команда з понад 50 астрономів і хіміків з провідних наукових інститутів світу використовувала Велику міліметрову/субміліметрову решітку Атаками (ALMA) для цієї великої програми досліджень, відомої як «Дослідження хімії в системах дисків/оболонок сонцеподібних протозірок» або FAUST. Команда вивчає хімічний склад щільного молекулярного газу в оболонках репрезентативних протозірок, схожих на Сонце, і зараз, вперше в історії, безпосередньо спостерігає міліметрові пилові зерна — приблизно у 10 000 разів більші за типовий міжзоряний пил — вбудовані в стінки порожнини протозоряного відтоку. Ці зерна, як видається, були підняті з щільного внутрішнього протозоряного диска вітрами, а потім осіли далі, подалі від місця, де вони можуть впасти назад на диск, і продовжують рости. Цей процес дає зернам більше часу та простору для злипання, потенційно долаючи тривалий бар′єр для формування планет.

Астрономи безпосередньо спостерігали ці міліметрові пилові зерна в стінках порожнини протозоряного відтоку молодої подвійної системи L1551 IRS5, показавши, що ці зерна можуть рости набагато більше, ніж раніше вважалося на ранніх стадіях формування планет. Це відкриття дає нове розуміння процесів, які могли призвести до формування нашої Сонячної системи, і висвітлюють раніше недооцінений шлях формування планет.

«Це відкриття не тільки надає новий механізм формування планет, але й дає уявлення про те, як могла утворитися наша Сонячна система», — сказав Джованні Сабатіні, науковець Національного інституту астрофізики (INAF) в Астрофізичній обсерваторії Арчетрі у Флоренції та керівник цього дослідження.

«Ці відкриття підіймають нові цікаві питання про різноманітність планетних систем у нашій галактиці та наближають нас до розуміння наших космічних витоків», — додає Клер Чандлер, науковець NRAO й співкерівник проєкту FAUST.

• ALMA
• планетоутворення