планетоутворення

Завдяки надзвичайно високій роздільній здатності радіотелескопа ALMA виявлено кільця, прогалини та порожнини в надзвичайно компактних дисках навколо молодих зірок, що свідчить про те, що багато невеликих дисків могли здаватися гладкими просто тому, що їхні деталі були занадто дрібними для розрізнення.

Міжнародне дослідження розкриває, що розуміння зв’язку між планетами та їхніми зорями є ключовим для пошуку структур, подібних до Сонячної системи, а також світів, придатних для життя.

За допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба астрономи визначили новий підклас залишкових дисків, в яких надзвичайно багато теплого пилу знаходиться поблизу зорі, у зоні, порівнянній з тією, де в нашій Сонячній системі обертаються кам’янисті планети.

Планетам під час свого формування потрібно захопити як можна більше газу з протопланетного диска, перш ніж він буде виштовхнутий у космос.

Міжнародні дослідники вперше визначили момент, коли навколо зорі за межами Сонячної системи почали формуватися планети.

Астрономи виявили, що зоряні вітри допомагають пиловим зернам перетворюватися на камінці, з яких утворюються планети, що дає нове розуміння походження кам′янистих планет, таких як Земля.

Свіжий погляд на минулі дані показує, що екзопланети з Юпітеро-подібною масою сформувалися набагато раніше, ніж пропонують наявні моделі планетоутворення.

У новому дослідженні продемонстровано вплив прохожих зірок, невирівняних подвійних зірок і прохожих газових хмар на формування планет у ранніх зоряних системах.

Планети зазвичай не набагато старіші за зорі, навколо яких вони обертаються. Візьміть Сонце: воно народилося 4,6 мільярда років тому, і незабаром після цього виникла Земля. Але астрономи виявили, що можливий і зовсім інший сценарій. Навіть якщо зорі близькі до смерті, деякі їх типи все ще можуть утворювати планети. Якщо це підтвердиться, теорії планетоутворення необхідно буде відкоригувати.

Астрономам вдалося пов’язати властивості внутрішніх планет Сонячної системи з нашою космічною історією: з появою кільцевих структур у закрученому диску газу й пилу, в якому формувалися ці планети.