У центрі нашої галактики виявлені зорі-немовлята

Те, що раніше було ідентифіковано як газопилова хмара в центрі нашої галактики, насправді складається з трьох дуже молодих зірок.

Про результат нового дослідження розповідають у Кельнському університеті.

Дуже великий телескоп (VLT) Європейської південної обсерваторії  — телескоп з діаметром дзеркал 8,20 метра на вершині Серро Паранал у Чилі — надав дані для дослідження, яке з’явилося в The Astrophysical Journal.

Знайдені зорі почали формуватися менш як 1 мільйона років тому — дуже молодо з астрофізичної точки зору. Для порівняння, нашому Сонцю трохи менш як 5 мільярдів років.

Можлива хмара газу й пилу

У 2011 році за допомогою інфрачервоних даних, виміряних VLT, був знайдений об'єкт, який обіцяв розкрити безпрецедентний процес у центрі нашої галактики. На основі багатохвильового аналізу вчені визначили, що це повинна бути хмара газу й пилу, яку назвали G2.

Взаємодія з чорною дірою в центрі нашої галактики, SgrA*, повинна була розірвати G2 на частини та спричинити феєрверк. Дослідники припустили, що коли G2 зіткнеться із SgrA*, то в результаті різних процесів газ і пил змусять чорну діру спалахнути. Але цього не сталося.

Крім того, були й інші фактори, які викликали головний біль у астрономів усього світу та розпалили суперечливі дискусії.

Дослідження показали, що температура G2 майже вдвічі вища, ніж температура джерел пилу навколо.

Одним з можливих пояснень температури G2 є екстремальна кількість зірок у центрі нашої галактики. Отже, ці зорі могли розігріти G2. Питання лише в тому, чому всі інші відомі джерела пилу в центрі галактики показують набагато нижчу температуру.

Новини за подібною темою:

		"Вебб" виявив, що чорні діри швидко зупиняють зореутворення у масивних галактиках
		У нашій галактиці знайдено наймасивнішу чорну діру зоряної маси
		Вебб зондує галактику з екстремальним спалахом зореутворення

Чорна діра SgrA* також була виключена як джерело тепла. Температура G2 повинна була підвищуватися у міру зближення передбачуваної хмари пилу до чорної діри — те саме, що ми б відчували, якби наближалися до радіатора. Однак температура залишалася постійною протягом тривалого періоду, хоча відстань до чорної діри змінювалася. Чим ретельніше за G2 спостерігали по всьому світу, тим більше ставало очевидним, що космічний об’єкт має бути не просто хмарою газу та пилу.

Три окремі зірки

Нові результати показують, що G2 насправді складається з трьох окремих зірок.

“Ми мали можливість самостійно кілька разів спостерігати центр нашої галактики за допомогою Дуже великого телескопа. Разом з даними з архіву Південної обсерваторії ми змогли охопити період з 2005 по 2019 рік”, - сказав провідний автор роботи доктор Флоріан Пайскер з Інституту астрофізики Кельнського університету.

Незвичайна структура даних також допомогла визначити місцеперебування G2. Кожен піксель знятого зображення має відповідний спектр, який охоплює дуже специфічний і детальний діапазон хвиль. Вченим це пропонує величезний рівень деталізації.

«Те, що G2 насправді складається з трьох молодих зірок, що розвиваються, є сенсацією. Ніколи раніше навколо SgrA* не спостерігали зірок, молодших за ті, які були знайдені», – сказав Пайскер.

Наступні питання

Результати відкривають двері для багатьох інших захопливих дослідницьких питань — наприклад, звідки взялися ці молоді зірки. Середовище з інтенсивним випромінюванням чорної діри не обов’язково є найкращим місцем для створення молодих зірок.

Пайскер робить висновок: “Нові результати дають унікальне уявлення про те, як працюють чорні діри. Ми можемо використовувати середовище SgrA* у якості зразка, щоб дізнатися більше про еволюцію та процеси інших галактик у абсолютно різних куточках нашого Всесвіту”.

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.

• Зореутворення в галактиках
• Чумацький Шлях