Сонце

Міжнародна група вчених, проаналізувавши стародавні кільця дерев, знайдені у Французьких Альпах, виявила величезний сплеск рівня радіовуглецю майже 15 тисяч років тому, викликаний потужною сонячною бурею, найбільшою з коли-небудь зафіксованих.

У палких верхніх шарах атмосфери Сонця група вчених виявила нові підказки, які можуть допомогти передбачати, коли та де можуть статися наступні спалахи на Сонці.

Завдяки останнім даним, отриманим від місії ЄКА “Gaia”, астрономи найточніше визначили минуле Сонця та те, як наше світило розвиватиметься у майбутньому: коли стане найгарячішим, охолоне, збільшиться та досягне кінця свого життя.

Запропоновано нове пояснення для таємничих надаркадних низхідних потоків, які відбуваються у сонячному спалаху.

Під час аналізу кернів льоду з Гренландії та Антарктиди знайдено докази екстремальної сонячної бурі, яка сталася близько 9200 років тому. Дослідників спантеличило те, що буря сталася під час однієї з найспокійніших фаз Сонця, коли, як вважається, наша планета менше піддається подібним подіям.

Чому сонячна корона досягає температури у кілька мільйонів градусів Цельсія — одна з великих загадок сонячної фізики. “Гарячий” слід у поясненні цього ефекту веде до області сонячної атмосфери трохи нижче корони, де звукові хвилі та деякі плазмові хвилі поширюються з однаковою швидкістю. В експерименті з використанням розплавленого лужного металу рубідію та імпульсних магнітних полів високої потужності вчені розробили лабораторну модель і вперше експериментально підтвердили теоретично передбачену поведінку цих плазмових хвиль — так званих хвиль Альфвена.

Вперше в історії космічний апарат "торкнувся" Сонця. Сонячний зонд Parker від NASA пролетів через верхні шари атмосфери Сонця – корону – та відібрав там зразки частинок і магнітних полів.

Астрономи, які слідкують за зоряною системою, розташованою за десятки світлових років від Землі, вперше спостерігали тривожне феєрверк-шоу: зоря на ім′я EK Draconis викинула потужний сплеск енергії та заряджених частинок, набагато потужніший, ніж все, що бачили вчені у нашій Сонячній системі.

Нове дослідження може допомогти розгадати тривалу таємницю походження води на Землі, запропонувавши Сонце у якості дивовижного імовірного її джерела.

Наш куточок Всесвіту, Сонячна система, знаходиться всередині галактики Чумацький Шлях, де мешкає понад 100 мільярдів зірок. Сонячна система укладена в міхур під назвою геліосфера, яка відокремлює нас від величезної галактики за своїми межами -- і від жорсткого космічного випромінювання галактики.