Марс

Аналіз ізотопів вуглецю у зразках осаду, взятих з пів дюжини місць, дає дослідникам три правдоподібні пояснення походження вуглецю — космічний пил, ультрафіолетове розкладання вуглекислого газу або УФ-розкладання біологічно виробленого метану.

В районі північного полюса Червоної планети виявлена широкомасштабна активність мегабрижів, які вважалися в основному неактивними реліктами минулого клімату.

Наче посипка з цукрової пудри на багатому червоному оксамитовому торті, ця сцена з орбітального апарату ExoMars Trace Gas Orbiter (TGO) передає контрастні кольори яскраво-білого водяного льоду на іржаво-червоному марсіанському ґрунті.

Земля та Марс були сформовані з матеріалу, який значною мірою виник у внутрішній Сонячній системі; лише кілька відсотків будівельних блоків цих двох планет виникли за межами орбіти Юпітера.

Під марсіанським ровером виявлено корінну породу, ймовірно утворену з розпеченої магми.

Художня інтерпретація виду, що відкривається Curiosity високо на марсіанській горі, була створена членами команди місії, які були приголомшені широким краєвидом.

Запропоновано нову ідею створити штучне магнітне поле, яке б могло захистити Марс від сонячного вітру та іонізуючих частинок.

Датчик радіації на борту космічного апарату надає нові дані про ризики для здоров’я людей, з якими вони можуть зіткнутися на поверхні Червоної планети.

Відтоді, як ровер Perseverance ("Наполегливість") приземлився у кратері Єзеро на Марсі у лютому, ровер та його команда вчених на Землі наполегливо працювали над дослідженням дна кратера, у якому колись було стародавнє озеро. Perseverance та місія "Марс-2020" шукають ознаки стародавнього життя на Марсі та готують доставлення на Землю зразків для подальшого аналізу.

На Землі річкова ерозія зазвичай є повільним процесом. Але на Марсі великі повені з переповнених кратерних озер відіграли величезну роль у формуванні марсіанської поверхні, вирізуючи глибокі прірви та переміщаючи великі кількості осаду.