Чумацький Шлях

Вчені виявили «викопну галактику», заховану у глибинах нашого Чумацького Шляху.

Наша галактика Чумацький Шлях перебуває у процесі переробки відходів.

Нещодавно відкрита група зірок у центрі нашої галактики могла мігрувати туди із зоряного скупчення або карликової галактики, розташованої на відстані понад 320 000 світлових років.

В межах проекту SETI, спільна дослідницька група значно розширила пошуки позаземного життя з 1400 зірок до 280 тисяч – тобто, збільшила кількість зірок, що аналізуються, більш ніж у 200 разів.

Астрономи виявили зоряний потік, що складається із залишків древнього кульового кластеру, розірваного гравітацією Чумацького Шляху 2 мільярди років тому - тоді, коли найскладнішими формами життя на Землі були одноклітинні організми.

Спостереження Стратосферної обсерваторії інфрачервоної астрономії (SOFIA) вказують на те, що магнітне поле біля ядра нашої галактики досить потужне, щоб контролювати матеріал, що рухається навколо чорної діри, навіть за наявності величезних гравітаційних сил чорної діри.

Астрономи, використовуючи Атакамський великий міліметровий/субміліметровий масив (ALMA), виявили квазіперіодичні мерехтіння у міліметрових хвилях, що надходять від центру Чумацького Шляху, Стрільця (Sgr) A*. Команда вчених інтерпретувала ці мерехтіння як такі, що викликані обертанням радіо-джерела навколо надмасивної чорної діри з радіусом орбіти меншим, ніж у Меркурія.

Ми живемо в галактиці-великому місті. Чумацький Шлях настільки великий, що має супутникові галактики, які обертаються навколо нього так само, як Місяць обертається навколо Землі. Цей механізм багато говорить про таємниці Всесвіту - від того, як утворюються галактики, до загадкової природи темної матерії.

Пару гамма-променевих гігантських бульбашок, відцентрованих на ядрі галактики Чумацький Шлях, було відкрито космічним гамма-проміневим телескопом Фермі 10 років тому. Але як виникли ці, так звані, "бульбашки Фермі", залишилося загадкою.

Спостереження, очолювані Інститутом фізики позаземної фізики ім. Макса Планка, вперше показали, що зірка, яка обертається навколо надмасивної чорної діри в центрі Чумацького Шляху, рухається так, як передбачила загальна теорія відносності Ейнштейна. Її орбіта має форму розетки, а не еліпса, як передбачено теорією тяжіння Ньютона.