Чумацький Шлях - ст. 7

Вченим вдалося датувати з безпрецедентною точністю деякі з найстаріших зірок Чумацького Шляху, поєднавши дані про осциляції зірок з інформацією про їх хімічний склад.

Центральне ядро нашої галактики -- місце не привітне для зореутворення, і тим не менш, нові спостереження виявили понад чотири десятки новостворюваних систем.

У недалекому минулому космічні місії, присвячені вивченню астрофізичних сигналів у високоенергійному спектрі, виявили ряд загадкових надмірностей, не передбачених теоретичними моделями. Для того, щоб знайти пояснення цим аномаліям, було запропоновано багато рішень. Найбільш захоплююча гіпотеза посилається на причетність невловимої темної матерії — таємничої форми матерії, якої в чотири рази більше, ніж баріонної матерії, і яку на теперішній час вчені виявили лише за гравітаційними ефектами.

Дані зі супутника картографування зірок Gaia виявили дражливі докази того, що найближче до Сонця зоряне скупчення порушується гравітаційним впливом масивної, але невидимої структури в нашій галактиці.

Схоже, що багато залишків наднових у нашій галактиці лишаються непоміченими.

Навколо Чумацького Шляху є багато річкоподібних структур, що складаються із зірок. Їх називають зоряними потоками. Як утворилися ці зоряні потоки, залишається незрозумілим.

Астрономи створили новий каталог найщільніших зореутворюючих ядер у центральній молекулярній зоні нашої галактики.

Астрономи, можливо, знайшли перший в нашій галактиці приклад незвичного виду зоряного вибуху.

Астрономи вперше використали далекі галактики у якості "мирихтливих шпильок", щоб знайти та ідентифікувати шматок відсутньої матерії Чумацького Шляху.

Астрономи представили найбільш детальний погляд на деформацію нашої власної галактики.