Чумацький Шлях - ст. 4

Центральна чорна діра нашого Чумацького Шляху має витік. Ця надмасивна чорна діра схоже все ще має сліди струменя, наче від паяльної лампи, який виник кілька тисяч років тому. Космічний телескоп “Хаббл” не сфотографував фантомний струмінь, але допоміг знайти непрямі докази того, що вона все ще слабко проштовхується у величезну водневу хмару, а потім розбризкується, як вузький потік зі шланга, спрямований у купу піску.

Вперше астрономи виявили новонароджену зірку та кокон, що оточує її, зі складних органічних молекул на краю нашої галактики, який відомий як "крайня зовнішня галактика". Відкриття показує приховану хімічну складність нашого Всесвіту.

Використовуючи останні астрометричні дані з каталогу Gaia, міжнародна наукова група з’ясувала, що карликові галактики навколо нашого Чумацького Шляху з′явилися набагато пізніше, ніж вважалося впродовж майже 50 років.

Астрономи виявили незвичайні сигнали, що надходять з напрямку центру Чумацького Шляху. Радіохвилі не відповідають жодному з відомих на цей час шаблону змінного радіоджерела і можуть свідчити про існування нового класу зоряних об′єктів.

Астрономи спостерігали за складом газів у нашій галактиці та показали, що, всупереч встановленим досі моделям, вони не є однорідно змішаними.

Вчені помітили раніше невпізнану особливість нашої галактики Чумацький Шлях: контингент молодих зірок та зореутворювальних хмар стирчить з одного зі спіральних рукавів Чумацького Шляху, як тріска з дерев’яної дошки.

Два потужні телескопи у рамках проєкту GLOSTAR створюють найдокладніші радіокарти Північної галактичної площини.

Потужний вибух від раніше невідомого джерела -- у 10 разів енергійніший, ніж наднова -- може стати відповіддю на 13-мільярдну таємницю Чумацького Шляху.

Міжнародна команда астрофізиків у своїй роботі вказує, що відмінні риси зоряного кластера “Паломар 5”, скоріш за все, є результатом наявності надвеликої популяції чорних дір — понад 100 у його центрі.

Рухи дивовижної космічної структури були вперше виміряні за допомогою рентгенівської обсерваторії NASA "Чандра": вибухова хвиля та уламки зірки, що вибухнула, віддаляються від місця вибуху та наштовхуються на стіну навколишнього газу.