Поблизу ядра Чумацького Шляху утворюються нові зірки, незважаючи на суворе середовище

Центральне ядро нашої галактики -- місце не привітне для зореутворення, і тим не менш, нові спостереження виявили понад чотири десятки новостворюваних систем.

Ці результати ставлять під сумнів наше розуміння складної фізики серця нашої галактики, розповідає видання Universe Today з посиланням на Національну астрономічну обсерваторію Японії.

Ядро нашої галактики може бути гарним місцем, але воно не дружнє. У межах найпотаємніших 1000 світлових років ядра, відомих як Центральна молекулярна зона (ЦМЗ), просто занадто багато активності для зореутворення. Зірки можуть утворитися лише після того, як згустки газу охолонуть і конденсуються, і все, що порушує цей процес, перешкоджає утворенню зірок. По суті, як вважалося тривалий час, нагрівання та турбулентність від всієї цієї шаленої активності гальмують утворення нових зірок у ЦМЗ.

Але команда астрономів за допомогою телескопа Атакамський великий меліметровий/субмеліметровий масив виявила дещо неочікуване.

"Це все одно, що чути крики немовлят у місці, яке, як ми очікували, буде безплідним", - говорить Сін Лу, астроном Національної астрономічної обсерваторії Японії. "Немовлятам дуже важко народитися і вирости здоровими у занадто галасливому і нестабільному середовищі. Однак наші спостереження доводять, що навіть у сильно збентежених районах навколо Галактичного центру все ще утворюються зірки-малята".

Команді вдалося виявити понад 800 щільних ядер з газу та пилу. Ці "яйця" можуть з часом стати зірками. Але для того, щоб шукати активне зореутворення, команді довелося знайти дещо інше: енергетичні відтоки, що виходять з ядер, -- ключовий сигнал про те, що всередині них починають утворюватися зірки.

У пустинній ЦМЗ астрономи виявили 43 ядра з відтоками. Попередні оцінки зореутворення в межах ЦМЗ передбачали, що нові зірки повинні з′являтися зі швидкістю, яка становить лише приблизно десяту частину швидкості зореутворення в околицях Сонця.

"Хоча попередні спостереження припускали, що загальні швидкості зореутворення знижуються приблизно до 10% у гігантських молекулярних хмарах в Галактичному центрі, це спостереження показує, що процеси утворення зірок, приховані в щільних хмарах молекулярного газу, не дуже відрізняються від процесів в околицях Сонця", - пояснює Шуйчіро Інуцука, професор Нагойського університету та співавтор дослідницької роботи. "Співвідношення кількості зореутворюючих ядер до беззоряних ядер, здається, лише в кілька разів менше, ніж в околицях Сонця. Це можна розглядати як співвідношення їх відповідного життєвого циклу. Ми вважаємо, що середня тривалість життя беззоряного ядра в Галактичному центрі може бути дещо довшою, ніж в околицях Сонця. Потрібні додаткові дослідження, щоб пояснити, чому це так".

Команда сподівається дослідити ці ядра у подальшому за допомогою ALMA та інших телескопів, щоб краще зрозуміти цей дивовижний результат -- і те, що це може означати для нашого розуміння зореутворення по всій галактиці.

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними у Telegram або на Facebook.