Чорні діри
Новини про виявлення, дослідження чорних дір у Космосі.
Астрономи спостерігали світний квазар на відстані 13,03 мільярда світлових років від Землі -- найвіддаленіший із виявлених на сьогодні квазарів. Датований 670 мільйонами років після Великого вибуху, коли Всесвіту було лише 5% від свого теперішнього віку, у квазарі розміщена надмасивна чорна діра, еквівалентна загальній масі 1,6 мільярда сонць.
Потужні струмені, випущені зі Стрільця A*, могли позбавити зірок атмосфери.
Астрономи, спостерігаючи за сотнями мільйонами зірок галактики Андромеди, знайшли кандидата на первісну чорну діру. Це чорні діри які, за певним сценарієм, могли бути утворені з інших всесвітів і містять їх в собі, а також з них може складатися темна матерія.
За допомогою статистичного методу дослідники визначили, в якому з регіонів — у широкосмуговому чи в молекулярному торі — струмені з надмасивних чорних дір перетворюють видиме та інфрачервоне світло у високоенергетичні гамма-промені.
Додавши параметр, який дозволяє моделі Ейнштейна поєднуватися з квантовою теорією не суперечливим чином, вчені виявили, що при швидкому обертанні чорні діри можуть мати "волосся".
Виявлено далеку галактику, в якій, попри інтенсивне бенкетування чорної діри в її центрі, продовжується зореутворення.
Космічний телескоп Хаббла зафіксував цікавий ефект, який пояснюють тим, що пиловий диск матеріалу, який оточує чорну діру, відкидає свою тінь у космос, створюючи промені з яскравого світла та тіні.
Деякі надмасивні чорні діри запускають вдалечінь від себе потужні промені матеріалу, або струмені, тоді як інші – ні. Тепер астрономи, можливо, визначили, чому так відбувається.
Астрономи помітили рідкісний спалах світла від зірки, розірваної надмасивною чорною дірою. Це явище, відоме як подія приливного руйнування, є найближчим подібним спалахом, зафіксованим на сьогоднішній день.
Королівська академія наук Швеції вирішила присудити Нобелівську премію з фізики 2020 року пополам, за два відкриття, пов’язані з чорними дірами.
Чорні діри – загадкові об’єкти в космосі, які мають таку потужну силу тяжіння, що яка завгодно частинка, потрапивши за межі так званого горизонту подій навколо чорної діри, вже не може звідти вирватися.
Вони утворюються після смерті зірки. Якщо зірка використала все своє паливо, при умові, що має достатню масу і потрібний обертальний момент, вона охолоджується і стискається під дією гравітації, перетворившись в результаті на чорну діру. Також, є теорія про їх утворення у ранньому Всесвіті внаслідок безпосереднього колапсу, а не від залишку зірки.
Впродовж свого життя чорні діри можуть поглинати матерію, що знаходиться поблизу, і розростатися до величезних мас. Так, в центрі галактики Мессьє-87 за 50 мільйонів світлових років від нас в скупченні Діви знаходиться чорна діра, масою в кілька мільярдів сонячних мас. А в центрі нашої галактики Чумацький Шлях знаходиться чорна діра Стрілець А*, масою в кілька мільйонів мас Сонця.
НОВИНИ ВІД ПАРТНЕРІВ:ОСТАННІ НОВИНИ: