Чорні діри

Після понад 50 років пошуків астрофізики нарешті виявили докази існування потужного вітру, що дме з надмасивної чорної діри Стрілець А* (Sgr A*) в центрі нашої галактики Чумацький Шлях.

Використовуючи космічний телескоп Джеймса Вебба, астрономи виявили чіткі докази того, що деякі надмасивні чорні діри могли бути величезними від самого початку, не маючи своєї значно масивнішої галактики.

Вчені розробили новий метод ідентифікації та каталогізації того, як «дзвенять» чорні діри під час зіткнення та злиття, що буде корисними для інтерпретації даних з детекторів гравітаційних хвиль.

Міжнародна група дослідників стверджує, що наймасивніші чорні діри Всесвіту не утворилися безпосередньо в результаті колапсу зірок; натомість — у результаті серії повторюваних і надзвичайно потужних зіткнень у дуже густонаселених зоряних скупченнях.

Вчені встановили, що потужність джетів у Cygnus X-1 (Лебідь X-1) — подвійній системі, що складається з першої підтвердженої чорної діри та надгігантської зорі — дорівнює потужності 10 тисяч Сонць.

У центрі галактики Маркарян 501 (Mrk 501), судячи з усього, знаходиться не одна надмасивна чорна діра, а дві. Результати радіоастрономічних спостережень, проведені протягом кількох років, вказують на те, що вони можуть злитися всього через 100 років.

Міжнародна команда астрономів виявила надзвичайно рідкісне явище: галактику, віддалену приблизно на 10 мільярдів світлових років, яскравість якої за лише 20 років знизилася до однієї двадцятої від початкового рівня.

Астрономи знайшли відповідь на давню загадку астрофізики: чому зараз темпи зростання надмасивних чорних дір настільки нижчі, ніж у минулому?

Виявлено перші переконливі докази того, що перед злиттям чорна діра та нейтронна зоря оберталися по овальній траєкторії, а не по ідеальному колу, що ставить під сумнів давні припущення про те, як утворюються та еволюціонують такі космічні пари.

Дослідники використали дані з нині виведеного з експлуатації космічного апарата NEOWISE та інших космічних і наземних обсерваторій, щоб розгадати таємницю перетворення масивної зорі на чорну діру без вибуху наднової.