Чорні діри - ст. 8

Астрономи провели рекордне вимірювання спіну гігантської чорної діри, одного з двох фундаментальних властивостей чорних дір, та виявили, що вона обертається повільніше, ніж більшість її менших родичів.

Якщо, як вважають астрономи, смерть великих зірок залишає по собі чорні діри, їх має бути сотні мільйонів, розкиданих по всій галактиці Чумацький Шлях. Проблема в тому, що ізольовані чорні діри невидимі.

Навколо обертових чорних дір можуть утворюватися хмари з надлегких частинок. Дослідники припускають, що ці хмари можуть залишати характерний відбиток на гравітаційних хвилях, які випускаються бінарними чорними дірами.

Виявлено раніше не помічену скарбницю масивних чорних дір — в карликових галактиках, що дозволяє зазирнути в історію життя надмасивної чорної діри в центрі нашої галактики.

Протягом перших мільярдів років існування Всесвіту вітри, що дмуть від надмасивних чорних дір у центрах галактик, були набагато частішими та потужнішими, ніж ті, що спостерігаються в сучасних галактиках, приблизно через 13 мільярдів років. Ті вітри були настільки потужними, що сповільнювали зростання надмасивних чорних дір, від яких вони походили.

На одночасних пресконференціях по всьому світу астрономи представили перше зображення надмасивної чорної діри в центрі нашої галактики Чумацький Шлях. Цей результат дає незаперечні докази того, що об′єкт дійсно є чорною дірою, та дозволяє отримати цінні відомості про роботу таких гігантів, які, як вважається, знаходяться у центрі більшості галактик. Зображення було отримано за допомогою всесвітньої мережі радіотелескопів Телескоп горизонту подій (EHT).

Астрономи помітили дещо дивне в поведінці надмасивної чорної діри в центрі далекої галактики, і вони запропонували пояснення: короткочасна зміна направленості ліній її магнітного поля.

Нове дослідження понад 100 галактик виявило ознаки того, що чорні діри знищують тисячі зірок у прагненні набрати масу.

Астрономи виявили у ранньому Всесвіті чорну діру, що швидко зростає, яка вважається критично важливою "відсутньою ланкою" між молодими зореутворювальними галактиками та першими надмасивними чорними дірами.

Дослідники можливо розгадали знаменитий парадокс чорних дір професора Стівена Гокінга — загадку, яка спантеличує вчених вже майже півстоліття.