Чорні діри - ст. 10

Дослідники можливо розгадали знаменитий парадокс чорних дір професора Стівена Гокінга — загадку, яка спантеличує вчених вже майже півстоліття.

За допомогою Дуже великого телескопа-інтерферометра (VLTI) Європейської південної обсерваторії (ESO) помічено хмару космічного пилу в центрі галактики Мессьє 77, яка приховує надмасивну чорну діру. Результати підтвердили передбачення, зроблені близько 30 років тому, та дають астрономам нове уявлення про "активні галактичні ядра" - одні з найяскравіших та найзагадковіших об’єктів у Всесвіті.

Астрономи виявили, що навіть слабкий струменевий потік з низькоактивної чорної діри може бути свого роду листодувом для очищення окремих частин галактики. Спостережувана чорна діра видаляє близько 75% холодного газу в центральних областях галактики за кілька мільйонів років. Це, ймовірно, зупиняє зореутворення.

Міжнародна група дослідників отримала вагомі докази, що можлива подія мікролінзування пов’язана з наявністю чорної діри, яка одиноко бродить у міжзоряному просторі – перша з коли-небудь спостережуваних.

У центрі більшості галактик знаходиться надмасивна чорна діра. Деякі з них активно споживають газ і пил навколо себе, викидаючи зайву енергію у вигляді потужних струменів, які ми бачимо як квазари по всьому спостережуваному Всесвіту. Нове дослідження, проведене астрономами з Центру космічного світанку, розглянуло цей процес за допомогою нових методів, і результати можуть змінити наше уявлення про дієту цих космічних гігантів.

Астрономи виявили чорну діру, не схожу на жодну іншу. Маючи сто тисяч сонячних мас, вона менша за чорні діри, які ми знайшли в центрах галактик, але більша за чорні діри, які народжуються під час вибуху зірок.

Отримані зображення з найвищою роздільною здатністю галактики OJ 287 дозволяють припустити, що в ній міститься бінарна надмасивна чорна діра.

Вчені вважають, що їм вперше вдалося виявити злиття двох чорних дір з ексцентричними орбітами. Це може допомогти пояснити, чому деякі злиття чорних дір, виявлені науковими колабораціями LIGO та Virgo, набагато важчі, ніж вважалося можливим раніше.

Чорних дір часто описують як руйнівних монстрів, які тримають світло у полоні, але як було з’ясовано за допомогою космічного телескопа “Хаббл”, вони відіграють менш злодійську роль. В центрі карликової галактики Henize 2-10 чорна діра створює зірки, а не пожирає їх.

За допомогою нового обчислювального підходу підраховано, скільки чорних дір у спостережуваному Всесвіті та яку частку у цій кількості становлять чорні діри зоряної маси.