Чорні діри - ст. 6

Аналіз отриманих з багатьох обсерваторій даних про найяскравіший з бачених досі гамма-спалахів вказує на те, що ми не зовсім правильно розуміємо, як колапсують зорі.

Скориставшись явищем, званим гравітаційним лінзуванням, астрономи вважають, що виявили чорну діру, яка перебуває на верхній межі того, наскільки теоретично великими вони можуть бути.

Темна матерія не випромінює та не відбиває світло, а також не взаємодіє з електромагнітними силами, що робить її винятково важкою для виявлення. Проте, дослідницька група довела, що навколо чорних дір існує значна кількість темної матерії.

Міжнародна група дослідників виявила дуже молоду зірку, яка перебуває на стадії формування, поблизу надмасивної чорної діри Стрілець А* (Sgr A*) в центрі нашого Чумацького Шляху.

Астрономи виявили чорну діру, яка швидко зростає, в одній з найекстремальніших галактик у дуже ранньому Всесвіті. Відкриття галактики та чорної діри в її центрі дає нові підказки про формування найперших надмасивних чорних дір.

Два десятиліття спостережень показали, що незвичайна хмара, що отримала назву X7, розривається на частини в міру того, як вона прискорюється у напрямку надмасивної чорної діри в центрі нашої галактики.

Спостереження за надмасивними чорними дірами в центрах галактик вказують на ймовірне джерело темної енергії — 70% Всесвіту, яких “не вистачає”.

Запропоновано метод виявлення первинної чорної діри внаслідок її взаємодії з нейтронною зіркою, що обертається повільно.

Астрофізики дослідили, як надмасивні чорні діри (SMBH) живляться газовими хмарами, які досягають їх, переміщуючись на сотні тисяч світлових років з однієї галактики в іншу.

Фізики розробили модель, яка відображає дивовижну орбіту зірки навколо надмасивної чорної діри.