Чорні діри - ст. 2

Нові зображення від Телескопа горизонту подій (EHT) показують несподівані зміни поляризації навколо надмасивної чорної діри в центрі галактики M87, що вказує на динамічне та складне середовище поблизу неї.

Чорна діра, за даними від рентгенівської обсерваторії "Чандра", зростає з однією з найвищих швидкостей, які коли-небудь фіксувалися. Це відкриття може допомогти пояснити, як деякі чорні діри можуть відносно швидко досягти величезної маси після Великого вибуху.

Фізики з Массачусетського університету в Емгерсті вважають, що у найближчі 10 років ми можемо побачити вибух однієї з так званих первинних чорних дір, і це «зробить революцію у фізиці та перепише історію Всесвіту».

Вчені підтвердили дві давні теорії, пов′язані з чорними дірами, завдяки виявленню найчіткішого на сьогодні сигналу гравітаційних хвиль.

Фізична модель, заснована на чорних дірах, що перетворюють матерію на темну енергію, пропонує вирішення проблем у нашому розумінні Всесвіту, включаючи масу примарних частинок, які називаються нейтрино.

Нове детальне зображення показує незвичайну структуру плазмового струменя, випромінюваного із серця галактики OJ 287, де, як підозрюють астрономи, зливаються дві надмасивні чорні діри.

Ймовірну чорну діру середньої маси виявлено завдяки випромінюванню, утвореному при поглинанні зорі.

Детектори LIGO-Virgo-KAGRA (LVK) виявили злиття наймасивніших чорних дір, які коли-небудь спостерігалися за допомогою гравітаційних хвиль. Подія ставить під сумнів наше розуміння утворення чорних дір.

Рідкісні перехідні явища (транзієнти) з вивільненням енергії, більшої, ніж вибух 100 наднових, відбуваються, коли надмасивні чорні діри пожирають масивні зорі.

Вперше знайдено докази того, що навіть мікроквазари із зорею малої маси є ефективними прискорювачами частинок, що призводить до значного впливу на інтерпретацію поширеності гамма-випромінювання у Всесвіті.