Чорні діри - ст. 3

Нове дослідження виявило більше дюжини масивних чорних дір в карликових галактиках, які раніше вважалися замалими для утримання їх, і здивували вчених своїм розташуванням всередині галактик.

Матеріал, падаючи в чорну діру, викидає рентгенівські промені в космос - і тепер астрономи використовують відлуння цього випромінення для картування динамічної поведінки та оточення самої чорної діри.

Відкрито чорну діру, утворену після смерті зірки, яка має величезну масу - 70 сонячних. Вона знаходиться за 15 тисяч світлових років від Землі, названа дослідниками LB-1.

Чорні діри є важливою частиною розуміння астрофізиками Всесвіту – вони настільки важливі, що вчені намагалися провести перепис всіх чорних дір в Чумацькому Шляху. Нове дослідження показує, що їхні пошуки могли пропустити цілий клас чорних дір, про які вони не здогадувалися.

У теоретичному дослідженні фізики припускають, що збудження в орбітах зірок поблизу надмасивних чорних дір можна використати для виявлення червоточин.

Астрономи відкрили чорну діру в центрі далекої галактики з протиобертальними газовими потоками навколо неї.

Дослідники виявили докази катаклізмового спалаху, який вдарив так далеко за межі нашої галактики, що його вплив відчувався на відстані 200 тисяч світлових років.

Гіпотетична дев’ята планета, яка, як вважається, прихована десь на околицях нашої Сонячної системи, може взагалі не бути планетою. Згідно з новим дослідженням, припускається, що таємничий і досі невиявлений об’єкт може бути первісною чорною дірою.

Ця нова візуалізація чорної діри ілюструє, як її сила тяжіння спотворює наш погляд, деформуючи оточення, ніби дивишся у викривлене дзеркало.

Виявлено надмасивну чорну діри в далекій галактиці, яка харчується майже тричі на день.