Чорні діри - ст. 11

Нові розрахунки показують, що чорна діра, що поглинає зорю, можливо не генерувала достатньо енергії для запуску нейтрино.

Навіть наймасивніші з надмасивних чорних дір не дуже великі, що ускладнює вимірювання їх розмірів. Однак нещодавно астрономи розробили нову методику, яка дозволяє оцінити масу чорної діри на основі руху гарячого газу навколо неї -- навіть якщо сама чорна діра менша одного пікселя.

Всесвіт наповнений енергетичними частинками, такими як рентгенівські, гамма-промені та нейтрино. Однак походження більшості високоенергетичних космічних частинок залишається нез′ясованим.

У житті кожної галактики настає момент, як вважають астрономи, коли вона викидає значну частину газу, але вчені не впевнені, що є причиною цієї т.зв. "кризи середнього віку".

Аналізуючи спостереження за спалахом рентгенівського випромінювання та узгоджуючи дані з теоретичними моделями, астрономи задокументували фатальну зустріч між зорею-невдахою та чорною дірою проміжної маси.

Нове дослідження показує, що час прибуття радіохвиль від радіопульсарів демонструє відхилення з такими властивостями, які ми очікуємо від гравітаційних хвиль від злиття надмасивних чорних дір.

Якщо дві чорні діри зливаються посередині космосу і нікого немає поруч, щоб це побачити, то чи насправді злиття відбувається?

Виявлено, що чорні діри є ще складнішими термодинамічними системами -- на додачу до температури, мають тиск.

Наднова -- це блискуче завершення життя гігантської зорі. Протягом короткої миті космічного часу зоря робить останнє зусилля продовжувати сяяти, але лише згасає та руйнується всередину себе. Кінцевий результат -- нейтронна зоря або чорна діра зоряної маси. Ми звикли вважати, що всі зорі вище десяти сонячних мас закінчують своє існування надновою, але нове дослідження показує, що це не так.

Скориставшись перевагами природної лінзи у космосі, астрономи зафіксували безпрецедентний погляд на рентгенівське випромінювання із системи чорних дір у ранньому Всесвіті.