"Вебб" зафіксував надзвуковий відтік молодої зірки, яка стане аналогом нашого Сонця

Ближньо-інфрачервоний погляд космічного телескопа Джеймса Вебба з високою роздільною здатністю на об′єкт Гербіга-Аро "HH 211" розкрив витончені деталі відтоку молодої зірки — аналога нашого Сонця в дитячому віці.

Про це розповідають в НАСА, передають OstanniPodii.com.

Об′єкти Гербіга-Аро (HH) -- це області, що світяться навколо новонароджених зірок. Вони утворюються під час зіткнення зоряних вітрів або струменів газу, які на високих швидкостях вивергаються з цих новонароджених зірок, з прилеглим газом і пилом. На цьому зображенні HH 211 видно відтік газу від протозірки класу 0 -- немовляти-аналога нашого Сонця, вік якого не перевищував кількох десятків тисяч років, а маса становила лише 8% від маси сучасного Сонця (згодом вона виросте у зірку, подібну до Сонця).

Інфрачервоне знімання дає змогу вивчати новонароджені зорі та їхні відтоки, оскільки такі зорі незмінно перебувають у газі молекулярної хмари, в якій вони утворилися. Інфрачервоне випромінювання відтоків зірки проникає крізь газ і пил, що її закривають, і це робить об′єкт типу HH 211 ідеальним для спостереження за допомогою чутливих інфрачервоних приладів "Вебба". Молекули, збуджені турбулентними умовами, включно з молекулярним воднем, монооксидом вуглецю та монооксидом кремнію, випромінюють інфрачервоне світло, яке може бути зібрано "Веббом" для картографування структури вихідних потоків.

На знімку видно серію ударних хвиль на південному сході (зліва внизу) та північному заході (праворуч угорі), а також вузький біполярний струмінь, який їх живить. "Вебб" показує цю сцену з безпрецедентною детальністю -- приблизно у 5-10 разів вищою просторовою роздільною здатністю, ніж усі попередні зображення HH 211. Видно, що внутрішній струмінь "виляє" із дзеркальною симетрією по обидва боки від центральної протозірки. Це узгоджується зі спостереженнями на менших масштабах і дозволяє припустити, що протозоря може бути невдалою бінарною зіркою.

Більш ранні спостереження HH 211 за допомогою наземних телескопів виявили гігантські ударні хвилі, що віддаляються від нас (північний захід) і рухаються до нас (південний схід), порожниновидні структури в ударному водні та монооксиді вуглецю відповідно, а також вузлуватий та звивистий біполярний струмінь у монооксиді кремнію. Дослідники використовували нові спостереження "Вебба", щоб визначити, що відтік об′єкта є відносно повільним порівняно з більш розвиненими протозорями з аналогічними типами відтоків.

Виміряна командою швидкість внутрішніх структур відтоку склала приблизно 80-100 км/с. Однак різниця у швидкостях між цими ділянками відтоку та основним матеріалом, з яким вони стикаються, -- ударною хвилею -- набагато менша. Дослідники дійшли висновку, що відтоки від наймолодших зірок, подібних до тієї, що перебуває в центрі HH 211, складаються здебільшого з молекул, оскільки порівняно низькі швидкості ударних хвиль недостатньо енергійні, щоб розбити молекули на простіші атоми та іони.

• телескоп Вебба
• Зореутворення в галактиках
• обєкт Гербіга-Аро