"Вебб" показав місце народження наймасивніших типів зір

Космічний телескоп Джеймса Вебба показав унікальну для ближнього Всесвіту зореутворювальну область, наповнену завитками й згустками газу та порожнинами від народження масивних зір.

Про це розповідають в НАСА, передають OstanniPodii.com.

Формування зір і хаотичних середовищ, які вони населяють, є однією з найбільш вивчених, але водночас оповитих таємницями сфер космічних досліджень. Завдяки телескопу Вебба тонкощі цих процесів тепер розкриваються як ніколи раніше.

Два нових зображення, отримані за допомогою його камер NIRCam (Камера ближнього інфрачервоного діапазону) та MIRI (Інструмент середнього інфрачервоного діапазону), демонструють зореутворювальну область NGC 604, розташовану в галактиці Трикутника (M33), на відстані 2,73 мільйона світлових років від Землі. На цих зображеннях печеристі бульбашки й витягнуті нитки газу викарбовують детальніший і повніший гобелен народження зір, ніж бачили раніше.

У запилених газових оболонках в NGC 604 ховаються понад 200 найгарячіших і наймасивніших типів зір, які перебувають на ранніх стадіях свого життя. Це зорі В-типу та О-типу. Маса останніх може у понад 100 разів перевищувати масу нашого Сонця. Таку їхню концентрацію досить рідко можна зустріти у найближчому Всесвіті. Немає подібної області і в нашій галактиці Чумацький Шлях.

Новини за подібною темою:

		"Вебб" виявив, що чорні діри швидко зупиняють зореутворення у масивних галактиках
		JWST встановив причину найяскравішого гамма-спалаху, але поглибив інше питання
		Вебб зондує галактику з екстремальним спалахом зореутворення

Така концентрація масивних зір у поєднанні з відносно близькою відстанню означає, що NGC 604 дає астрономам можливість вивчати ці об′єкти на дуже ранній стадії їхнього життя.

На зображенні NIRCam "Вебба" в ближньому інфрачервоному діапазоні найпомітнішими рисами є завитки й згустки викидів, які виглядають яскраво-червоними та виходять з ділянок, схожих на прояснення або великі бульбашки в туманності. Зоряні вітри від найяскравіших і найгарячіших молодих зір вирізали ці порожнини, а ультрафіолетове випромінювання іонізує навколишній газ. Цей іонізований водень виглядає як біло-блакитне примарне світіння.

Яскраві помаранчеві смуги на зображенні Вебба в ближньому інфрачервоному діапазоні означають присутність молекул на основі вуглецю, відомих як поліциклічні ароматичні вуглеводні, або ПАВ. Цей матеріал відіграє важливу роль у міжзоряному середовищі та формуванні зір і планет, але його походження залишається загадкою. Чим далі від найближчих просвітів пилу, тим глибшим червоним кольором позначається молекулярний водень. Цей холодний газ є основним середовищем для формування зір.

Вишукана роздільна здатність "Вебба" також дає змогу зрозуміти особливості, які раніше здавалися не пов′язаними з основною хмарою. Наприклад, на зображенні "Вебба" видно дві яскраві молоді зорі, що вирізають діри в пилу над центральною туманністю, з′єднані між собою дифузним червоним газом. На зображеннях у видимому світлі, отриманих космічним телескопом "Габбл", вони виглядали як окремі плями.

На цьому зображенні зореутворювальної області NGC 604, отриманому за допомогою камери MIRI, видно, як великі хмари холодного газу й пилу світяться в середньому інфрачервоному діапазоні хвиль. Credits: NASA, ESA, CSA, STScI

Погляд "Вебба" в середньому інфрачервоному діапазоні також ілюструє новий погляд на різноманітну та динамічну активність цього регіону. На зображенні NGC 604 у MIRI помітно менше зір. Це тому, що гарячі зорі випромінюють набагато менше світла на цих довжинах хвиль, тоді як більші хмари холодного газу й пилу світяться. Деякі із зір, видимі на цьому зображенні, що належать до навколишньої галактики, є червоними надгігантами -- холодними, але дуже великими зорями, у сотні разів більшими за діаметр нашого Сонця. Крім того, деякі фонові галактики, що з′явилися на зображенні NIRCam, також тьмяніють. На зображенні MIRI сині завитки речовини означають присутність ПАВ.

Вік зореутворювальної області NGC 604 оцінюється приблизно у 3,5 мільйона років. Ця хмара з газів, що світяться, простягається приблизно на 1300 світлових років у поперечнику.

.

• телескоп Вебба
• Зореутворення в галактиках