Чорні діри - ст. 18

Використовуючи дані обстеження всього неба SRG/eROSITA, вчені з Інституту позаземної фізики Макса Планка виявили дві галактики, що раніше були в стані спокою, а зараз демонструють квазіперіодичні виверження.

Десятиліттями астрономи спостерігали сплески електромагнітного випромінювання, що надходять з чорних дір. Вони припускали, що це результат роздирання зірок, але ніколи не бачили силуету справжніх матеріальних зв′язок. Тепер група астрономів, включаючи провідного автора Джакомо Канніцаро та Пітера Йонкера з Нідерландського інституту космічних досліджень (SRON)/Університет Радбуда, вперше спостерігає спектральні лінії поглинання, спричинені прядами спагеттіфікованої зірки.

Вчені виявили одну з найменших зафіксованих чорних дір -- і одну з найближчих до Землі зі знайдених на сьогоднішній день.

У квітні 2019 року вчені опублікували перше зображення чорної діри в галактиці M87 за допомогою Телескопа горизонту подій (EHT). Однак це чудове досягнення було лише початком наукової історії, яку слід розповісти.

У всіх надмасивних чорних дір у центрах галактик, схоже що, є періоди, коли вони заковтують матерію зі свого близького оточення. Але це може відбуватися по-різному. До такого висновку прийшли британські та голландські астрономи під час досліджень за допомогою ультрачутливих радіотелескопів у добре вивченому регіоні Всесвіту.

Аналіз бриж у просторі-часі дозволяє припустити, що таємнича субстанція складається з первісних чорних дір.

За допомогою гравітаційного лінзування виявлено одну з чорних дір “проміжної маси”, з яких можуть утворюватися надмасивні чорні діри у центрах галактик.

Колаборація "Телескоп горизонту подій" (EHT), яка отримала перше в історії зображення чорної діри, сьогодні відкрила новий погляд на масивний об′єкт у центрі галактики Мессьє 87 (M87): як він виглядає в поляризованому світлі. Це вперше, коли астрономам вдалося виміряти поляризацію, сигнатуру магнітних полів, настільки близько до краю чорної діри.

Незначна сегрегація мас (розділення зірок за масою) в кулястих скупченнях всередині галактик може бути ознакою того, що в центрі цих скупчень знаходиться чорна діра середньої маси.

Астрономи, використовуючи рентгенівську обсерваторію Чандра, виявили свідчення існування надзвичайно довгого струменя (джета) частинок, що йде з надмасивної чорної діри в ранньому Всесвіті.