Чорні діри - ст. 17

Десятиліттями астрономи спостерігали сплески електромагнітного випромінювання, що надходять з чорних дір. Вони припускали, що це результат роздирання зірок, але ніколи не бачили силуету справжніх матеріальних зв′язок. Тепер група астрономів, включаючи провідного автора Джакомо Канніцаро та Пітера Йонкера з Нідерландського інституту космічних досліджень (SRON)/Університет Радбуда, вперше спостерігає спектральні лінії поглинання, спричинені прядами спагеттіфікованої зірки.

Вчені виявили одну з найменших зафіксованих чорних дір -- і одну з найближчих до Землі зі знайдених на сьогоднішній день.

У квітні 2019 року вчені опублікували перше зображення чорної діри в галактиці M87 за допомогою Телескопа горизонту подій (EHT). Однак це чудове досягнення було лише початком наукової історії, яку слід розповісти.

У всіх надмасивних чорних дір у центрах галактик, схоже що, є періоди, коли вони заковтують матерію зі свого близького оточення. Але це може відбуватися по-різному. До такого висновку прийшли британські та голландські астрономи під час досліджень за допомогою ультрачутливих радіотелескопів у добре вивченому регіоні Всесвіту.

Аналіз бриж у просторі-часі дозволяє припустити, що таємнича субстанція складається з первісних чорних дір.

За допомогою гравітаційного лінзування виявлено одну з чорних дір “проміжної маси”, з яких можуть утворюватися надмасивні чорні діри у центрах галактик.

Колаборація "Телескоп горизонту подій" (EHT), яка отримала перше в історії зображення чорної діри, сьогодні відкрила новий погляд на масивний об′єкт у центрі галактики Мессьє 87 (M87): як він виглядає в поляризованому світлі. Це вперше, коли астрономам вдалося виміряти поляризацію, сигнатуру магнітних полів, настільки близько до краю чорної діри.

Незначна сегрегація мас (розділення зірок за масою) в кулястих скупченнях всередині галактик може бути ознакою того, що в центрі цих скупчень знаходиться чорна діра середньої маси.

Астрономи, використовуючи рентгенівську обсерваторію Чандра, виявили свідчення існування надзвичайно довгого струменя (джета) частинок, що йде з надмасивної чорної діри в ранньому Всесвіті.

У новому теоретичному дослідженні запропонувано новий механізм утворення надмасивних чорних дір із темної матерії. Міжнародна команда виявила, що замість звичайних сценаріїв утворення із залученням "нормальної" матерії, натомість надмасивні чорні діри могли утворюватися безпосередньо з темної матерії в регіонах високої щільності в центрах галактик.