Чорні діри - ст. 22

Виявлено далеку галактику, в якій, попри інтенсивне бенкетування чорної діри в її центрі, продовжується зореутворення.

Космічний телескоп Хаббла зафіксував цікавий ефект, який пояснюють тим, що пиловий диск матеріалу, який оточує чорну діру, відкидає свою тінь у космос, створюючи промені з яскравого світла та тіні.

Деякі надмасивні чорні діри запускають вдалечінь від себе потужні промені матеріалу, або струмені, тоді як інші – ні. Тепер астрономи, можливо, визначили, чому так відбувається.

Астрономи помітили рідкісний спалах світла від зірки, розірваної надмасивною чорною дірою. Це явище, відоме як подія приливного руйнування, є найближчим подібним спалахом, зафіксованим на сьогоднішній день.

Королівська академія наук Швеції вирішила присудити Нобелівську премію з фізики 2020 року пополам, за два відкриття, пов’язані з чорними дірами.

За допомогою Дуже великого телескопу (VLT) астрономи виявили групу галактик, які лежали навколо чорної діри, коли Всесвіту було менше одного мільярда років.

Науковці виявили таємничі пульсації гамма-випромінювання, що виходять з космічної газової хмари.

Астрономи виявили, що може статися, коли гігантська чорна діра не втручається в життя галактичного скупчення. Використовуючи рентгенівську обсерваторію Чандра та інші телескопи, вони показали, що пасивна поведінка чорної діри може пояснити дивовижний потік зореутворення, що відбувається у далекому скупченні галактик.

Вчені розробили новий метод пошуку чорних дір у зовнішній Сонячній системі, щоб, разом з цим, визначити раз і назавжди істинну природу гіпотетичної Дев′ятої планети. Вони пропонують спостерігати за акреційними спалахами, наявність яких може довести або спростувати те, що Дев’ята планета є чорною дірою.

Астрономи припускають, що при злитті двох чорних дір, які обертаються навколо третьої, більш масивної, вони спричиняють світіння матеріалу в акреційному диску третьої чорної діри.