Нобелівську премію з фізики отримали за найзагадковіші об’єкти у Всесвіті

Королівська академія наук Швеції вирішила присудити Нобелівську премію з фізики 2020 року пополам, за два відкриття, пов’язані з чорними дірами.

Одну половину премії присуджено Роджеру Пенроузу «за відкриття, що утворення чорних дір надійно передбачене загальною теорією відносності», а другу половину – спільно Рейнгарду Генцелю та Андреа Гез «за відкриття надмасивного компактного об'єкта в центрі нашої галактики», розповідається в пресрелізі сайту Нобелівської премії.

Ці троє лауреатів разом отримали цьогорічну Нобелівську премію з фізики за свої відкриття, пов’язані з одним із найбільш екзотичних явищ у Всесвіті – чорною дірою. Роджер Пенроуз показав, що загальна теорія відносності керує утворенням чорних дір. Рейнхард Генцель та Андреа Гез виявили, що невидимий і надзвичайно важкий об'єкт керує орбітами зірок у центрі нашої галактики. Надмасивна чорна діра – єдине відоме на сьогодні пояснення.

Роджер Пенроуз застосував геніальні математичні методи у доведенні того, що чорні діри є прямим наслідком загальної теорії відносності Альберта Ейнштейна. Сам Ейнштейн не вірив, що чорні діри справді існують, ці надважкі монстри, які захоплюють все, що в них потрапляє. Ніщо не може з них вирватися, навіть світло.

У січні 1965 року, через десять років після смерті Ейнштейна, Роджер Пенроуз довів, що чорні діри дійсно можуть утворюватися, і докладно описав їх; в своєму серці чорні діри приховують сингулярність, в якій припиняються всі відомі закони природи. Його новаторська стаття досі вважається найважливішим внеском у загальну теорію відносності з часів Ейнштейна.

Рейнхард Генцель та Андреа Гез, кожен з них, очолюють групи астрономів, які з початку 90-х років зосереджують увагу на регіоні під назвою Стрілець A* у центрі нашої галактики. Орбіти найяскравіших зірок, найближчих до середини Чумацького Шляху, були картографовані зі високою точністю. Вимірювання, зроблені цими групами, сходяться в тому, що обидві вони знайшли надзвичайно важкий, невидимий об'єкт, який тягне за собою безладну суміш зірок, змушуючи їх мчати навколо з запаморочливою швидкістю. Близько чотирьох мільйонів сонячних мас зібрано разом в регіоні, не більшому за нашу Сонячну систему.

За допомогою найбільших у світі телескопів, Генцель та Гез розробили методи проникнення до центру Чумацького Шляху крізь величезні хмари міжзоряного газу та пилу. Розширюючи межі технологій, вони вдосконалили нові методи, щоб компенсувати спотворення, спричинені атмосферою Землі, побудувавши унікальні прилади та взявши на себе зобов’язання провести довготривалі дослідження. Їхня новаторська робота дала нам найпереконливіші докази наявності надмасивної чорної діри в центрі Чумацького Шляху.

«Відкриттями, зробленими цьогорічними лауреатами, зроблено прорив у вивченні компактних та надмасивних об’єктів. Але ці екзотичні об’єкти все ще ставлять багато питань, які благають відповіді та спонукають до подальших досліджень. Не лише питання про їх внутрішню будову, але й питання про перевірку нашої теорії гравітації в екстремальних умовах в безпосередній близькості від чорної діри», - говорить Девід Хавіленд, голова Нобелівського комітету з фізики.

Раніше, було присуджено нобелівську премію з медицини та фізіології. Її отримали Харві Альтер, Майкл Хоутон і Чарльз Райс за дослідження вірусу гепатиту С.

Як повідомлялося, астрономи виявили квазіперіодичні мерехтіння у міліметрових хвилях, що надходять від центру Чумацького Шляху, Стрільця A*. Ці мерехтіння були ідентифіковані такими, що викликані обертанням радіо-джерела навколо надмасивної чорної діри з радіусом орбіти меншим, ніж у Меркурія.

OstanniPodii.com

• Чорні діри