Космос - ст. 107

Використовуючи потужність суперкомп’ютерів, міжнародна група дослідників побачила крупним планом найменші скупчення темної матерії у віртуальному Всесвіті.

В межах проекту SETI, спільна дослідницька група значно розширила пошуки позаземного життя з 1400 зірок до 280 тисяч – тобто, збільшила кількість зірок, що аналізуються, більш ніж у 200 разів.

Наче ніжна та легка вуаль, що розвівається небом на цьому знімку, зробленому космічним телескопом "Хаббл", насправді є невеликою ділянкою вибухової хвилі наднової Сигнус, розташованої на відстані близько 2 400 світлового років від нас.

Науковці виявили таємничі пульсації гамма-випромінювання, що виходять з космічної газової хмари.

Підраховано, коли станеться останній вибух наднової, перед тим, як Всесвіті стане повністю мертвим і мовчазним.

Спостереження за допомогою космічного телескопа Хаббла показують, що несподіване затемнення надгігантської зірки Бетельгейзе, швидше за все, було спричинене величезною кількістю гарячого матеріалу, викинутого в космос з утворенням пилової хмари, що блокувала світло з поверхні Бетельгейзе.

Астрономи виявили, що може статися, коли гігантська чорна діра не втручається в життя галактичного скупчення. Використовуючи рентгенівську обсерваторію Чандра та інші телескопи, вони показали, що пасивна поведінка чорної діри може пояснити дивовижний потік зореутворення, що відбувається у далекому скупченні галактик.

Велика кількість долинних мереж, що проходять шрамами по поверхні Марса, можливо були вирізані водою, що танула під льодовиками, а не проточними річками, як вважалося раніше.

У нашій Сонячній системі є одна жила планета - Земля. Нове дослідження показує, що інші зірки могли б мати до семи землеподібних планет за відсутності газового гіганта, такого як Юпітер.

Астрономи виявили зоряний потік, що складається із залишків древнього кульового кластеру, розірваного гравітацією Чумацького Шляху 2 мільярди років тому - тоді, коли найскладнішими формами життя на Землі були одноклітинні організми.