Космос - ст. 111

Прислуховуючись до биття сердець зірок, астрономи вперше визначили життєвий ритм класу зоряних об’єктів, який до цього часу спантеличував учених.

НАСА показало зображення із мостом між двома скупченнями галактик, утвореного внаслідок їх зіткнення, та як він згинається дією надмасивної чорної діри.

Серед різноманіття метеорологічних явищ, які відбуваються в обширній водневій атмосфері Сатурна – в світі, який приблизно у 10 разів перевищує розмір Землі, – є відомий «шестикутник» – дивовижна хвильова структура, що оточує полярний регіон планети.

Вчені CERN на Великому адронному колайдері намагаються вгледіти перетворення бозона Хіггса на темну матерію.

Астрономи виявили чорну діру, яка знаходиться всього за 1000 світлових років від Землі. Чорна діра ближче до нашої Сонячної системи, ніж будь-яка інша знайдена на сьогоднішні, і є частиною потрійної системи, яку можна побачити неозброєним оком.

Команда астрономів виявила, що найближчий з відомих нам коричневий карлик, «Luhman 16А», має ознаки наявності смугастих хмар, подібних до тих, що спостерігаються на Юпітері та Сатурні.

Зірка, що вибухнула для створення цієї туманності, вперше була помічена з Землі у далекому 1054 році, і з тих пір про неї вже багато чого відомо.

Гігантські еліптичні галактики не так, як вважалося раніше, підходять на роль колисок технологічних цивілізацій, схожих на нашу.

Космічний телескоп, знаходячись на далекій від Землі орбіті, зміг побачити передбачене проходження однієї чорної діри через акреційний диск іншої, гігантської чорної діри.

Астрономи можуть виявляти вплив темної матерії за допомогою ефекту гравітаційного лінзування, коли скупчення галактик викривляє світло, що йде від інших галактик.