Космос - ст. 106

Астрономи заглянули в минуле на дев′ять мільярдів років, щоб знайти докази того, що злиття галактик в ранньому Всесвіті могло зупинити зореутворення і вплинути на зростання галактик.

У 2020 році астрономи додали нового члена до ексклюзивного сімейства екзотичних об′єктів, відкривши магнетар. Нові спостереження рентгенівської обсерваторії НАСА "Чандра" допомагають підтвердити ідею про те, що він також є пульсаром, тобто випромінює регулярні імпульси світла.

Космічний телескоп Хаббла показав галактику, в якій порівняно часто відбуваються наднові, крім того вона повернута до нас “обличчям”.

Виявлено стрічки та смуги на найближчому до Землі коричневому карлику — натяк на процеси, що збивають атмосферу коричневого карлика зсередини.

Вибухи наднових у нашій галактиці відбуваються кілька разів на століття, але вже минули сотні років з моменту останнього спостережуваного. Нове дослідження пояснює, чому: поєднання пилу, відстані та неймовірної удачі.

Минулого місяця японська місія Хаябуса2 доставила додому запас порід, зібраних із близькоземного астероїда під назвою Рюгу. Поки аналіз цих повернутих зразків тільки починається, дослідники використовують дані інших приладів космічного апарату, щоб виявити нові подробиці про минуле астероїда.

З обсерваторії, яка знаходиться високо над чилійською пустелею Атакама, астрономи по-новому подивилися на найдавніше світло у Всесвіті.

Потужні струмені, випущені зі Стрільця A*, могли позбавити зірок атмосфери.

У нашій теорії Всесвіту є дещо невідповідне. Майже все сходиться, але є муха в космічному супі, піщинка в нескінченному сендвічі. Деякі вчені вважають, що винуватцем може бути гравітація, і що важковловимі брижі в тканині простору-часу можуть допомогти нам знайти відсутній шматочок.

На композитному зображенні туманності Оріона, отриманому від космічних телескопів Хаббла та Спітцера, газові завитки водню, сірки та вуглеводнів вигойдують колекцію зірок-немовлят.