Космос - ст. 108

Спостерігаючи за космосом за допомогою масиву радіотелескопів, міжнародна група вчених виявила радіо-сплески, що виходять із сузір′я Волопаса.

За допомогою статистичного методу дослідники визначили, в якому з регіонів — у широкосмуговому чи в молекулярному торі — струмені з надмасивних чорних дір перетворюють видиме та інфрачервоне світло у високоенергетичні гамма-промені.

Вважається, що у нашому Чумацькому Шляху мешкає близько 400 мільярдів зірок, одна з яких, звичайно, є нашим власним Сонцем. Але, як і коли утворилися ці зірки і звідки вони взялися?

Астрономи за допомогою двох обсерваторій на Маунакеа -- телескопа Субару та обсерваторії Кека -- виявили ключовий еталон коричневого карлика, який є основним орієнтиром у розумінні властивостей перших безпосередньо зображених екзопланет.

Дослідники виявили нову мережу супермагістралей для подорожей через Сонячну систему набагато швидше, ніж це було можливо раніше.

Планета з малоймовірною орбітою навколо подвійної зірки, віддаленої на 336 світлових років, може запропонувати підказку до розгадки таємниці, набагато ближчої до нас: гіпотетичне, віддалене тіло у Сонячній системі, прозване "Дев′ятою планетою".

Додавши параметр, який дозволяє моделі Ейнштейна поєднуватися з квантовою теорією не суперечливим чином, вчені виявили, що при швидкому обертанні чорні діри можуть мати "волосся".

Зроблено відкриття, яке пов′язує зоряні спалахи із сигнатурами радіо-сплесків, і має полегшити астрономам визначення космічної погоди навколо сусідніх зірок поза Сонячною системою. На жаль, перші звіти про погоду нашого найближчого сусіда, Проксими Центавра, не оптимістичні щодо пошуку там життя таким, яким ми його знаємо.

Капсула із першими у світі отриманими зразками астероїдного підповерхневого матеріалу успішно приземлилася в Австралії.

Сонячна пляма, показана на цій фотографії у вражаючій детальності, хоч і не найбільша на нашому світилі, але в неї може вміститися Земля.