Космос - ст. 109

Астрономи, можливо, знайшли перший в нашій галактиці приклад незвичного виду зоряного вибуху.

Відкриття небесного "єдинорога", який має лише тендітні 2,9 сонячні маси, може допомогти розкрити таємницю, яка давно бентежила астрономів.

Космічний телескоп Хаббла показав спіральну галактику під час короткочасного спалаху зореутворення.

Астрономи вперше використали далекі галактики у якості "мирихтливих шпильок", щоб знайти та ідентифікувати шматок відсутньої матерії Чумацького Шляху.

Дослідницька група вперше виміряла внутрішню щільність дуже молодої екзопланети, яка обертається навколо новоутвореної надзвичайно активної зірки.

Як відбуватиметься трьохетапна місія, яка скоро досягне Марса і через приблизно 10 років доставить до нас зразки ґрунту, в яких шукатимуть ознаки можливого існування життя у далекому минулому Червоної планети.

Результати дослідження свідчать, що перші галактики у Всесвіті були більш масивними, ніж вважалося раніше.

Життя планетарної туманності часто буває хаотичним -- від смерті батьківської зірки до розсіювання її вмісту вдалечінь у космос. Сфотографована космічним телескопом Хаббла, "ESO 455-10" є однією з таких планетарних туманностей, розташованих у сузір′ї Скорпіона.

Нове дослідження пропонує використовувати стратегію, пов’язану з кооперативною грою, відому як "теорія ігор", щоб максимізувати потенціал пошуку розумного позаземного життя.

До епохи місії Аполлон Місяць вважався сухим як пустеля через екстремальні температури та суворість космічного середовища. З тих пір багато досліджень виявили місячну воду: лід у затінених полярних кратерах, воду, пов’язану з вулканічними породами, і несподівані відкладення іржавого заліза в місячному ґрунті. Незважаючи на ці знахідки, досі немає достовірного підтвердження масштабу або походження місячної поверхневої води.