Наука та техніка - ст. 67

Знайдено можливе пояснення дивному місцеперебуванню масивних зірок, які знаходяться далеко від місця свого народження в диску нашої галактики Чумацький Шлях.

Сьогодні безбарвний та смертельний газ ціанід відомий як отрута швидкої дії та хімічна зброя. Однак чотири мільярди років тому він міг бути провісником життя. Дослідники вперше показали, як ціанід міг сприяти деяким з найперших метаболічних реакцій зі створення вуглецевих сполук з вуглекислого газу. На додаток до кращого розуміння еволюції життя на Землі, це відкриття дає вченим уявлення про потенційну хімію життя на інших планетах.

На зображеннях Чумацького Шляху видніються мільярди зірок, розташованих у вигляді спіралі, що розходиться від центру галактики, з освітленим газом між ними. Але наші очі можуть побачити лише поверхню того, що утримує нашу галактику разом. Близько 95% маси нашої галактики невидимі та не взаємодіють зі світлом. Вона складається із загадкової субстанції під назвою темна матерія, яку ніколи не вимірювали безпосередньо.

Планети зазвичай не набагато старіші за зорі, навколо яких вони обертаються. Візьміть Сонце: воно народилося 4,6 мільярда років тому, і незабаром після цього виникла Земля. Але астрономи виявили, що можливий і зовсім інший сценарій. Навіть якщо зорі близькі до смерті, деякі їх типи все ще можуть утворювати планети. Якщо це підтвердиться, теорії планетоутворення необхідно буде відкоригувати.

У центрі більшості галактик знаходиться надмасивна чорна діра. Деякі з них активно споживають газ і пил навколо себе, викидаючи зайву енергію у вигляді потужних струменів, які ми бачимо як квазари по всьому спостережуваному Всесвіту. Нове дослідження, проведене астрономами з Центру космічного світанку, розглянуло цей процес за допомогою нових методів, і результати можуть змінити наше уявлення про дієту цих космічних гігантів.

Космічний телескоп зробив детальніший знімок невеликої галактики неправильної форми, яка вважається подібною до найперших галактик Всесвіту.

Детально проаналізовано атмосферу однієї з найбільш екстремальних відомих планет. Результати дослідження цієї гарячої юпітероподібної планети можуть допомогти астрономам зрозуміти складність багатьох інших екзопланет, включаючи землеподібні планети.

Кілька спеціалізованих мікробів виживають в умовах, аналогічних ранній історії Марса, що може відбуватися завдяки широкому спектру адаптацій.

Механізми в мозку постійно зміщують наше візуальне сприйняття до нашого минулого візуального досвіду, інакше світ здавався б хаотичним місцем із постійними коливаннями світла, тіні та руху.

Це зображення від космічного телескопа Хаббл показує один з трьох сегментів, які охоплюють область зореутворення шириною 65 світлових років під назвою Комплекс хмар Хамелеона.