Вода на Марсі протікала довше, ніж вважалося

За допомогою MRO дослідники визначили, що поверхнева вода залишила після себе сольові мінерали ще 2 мільярди років тому, тобто протікала на Червоній планеті приблизно на мільярд років довше, ніж вважалося.

Про це розповідають в NASA, передають OstanniPodii.com

Колись, мільярди років тому, по Марсу дзюрчали річки та ставки, що слугувало потенційним середовищем проживання для мікробного життя. З часом атмосфера планети розрідилася, ця вода випарувалася, залишивши замерзлий пустельний світ, який сьогодні вивчає Марсіанський розвідувальний супутник (MRO).

Вважається, що вода з Марса випарувалася близько 3 мільярдів років тому. Але двоє вчених, які вивчають дані, накопичені MRO на Марсі за останні 15 років, знайшли докази, які значно скорочують цей термін: їхнє дослідження виявило ознаки рідкої води на Червоній планеті ще 2–2,5 мільярда років тому, тобто вода текла там приблизно на мільярд років довше, ніж це давали попередні оцінювання.

Результати, опубліковані в журналі AGU Advances 27 грудня 2021 року, зосереджені на відкладеннях хлоридної солі, які залишилися після випаровування крижаної талої води, що протікала по ландшафту.

Хоча форма певних долинних мереж натякала на те, що вода могла протікати на Марсі зовсім недавно, сольові відкладення являють собою перше мінеральне свідчення, що підтверджує наявність рідкої води. Це відкриття підіймає нові питання про те, як довго мікробне життя могло проіснувати на Марсі, якщо воно взагалі коли-небудь виникало. На Землі, принаймні, там, де є вода, є життя.

Головна авторка дослідження Еллен Ліск виконала значну частину досліджень у рамках своєї докторської роботи в Каліфорнійському інституті технологій в Пасадені. Вона та професорка Калтеха Бетані Ельманн використали дані інструменту MRO під назвою Компактний розвідувальний спектрометр з візуалізацією для Марса (CRISM) для нанесення на карту хлоридних солей на багатих глиною високогір’ях південної півкулі Марса – місцевості з вибоїнами від ударних кратерів. Ці кратери мали одне з ключових значень для датування солей: чим менше кратерів на місцевості, тим вона молодша. Підрахувавши кількість кратерів на ділянці поверхні, вчені можуть оцінити її вік.

Новини за подібною темою:

		К′юріосіті досліджує нову цікаву ділянку на Марсі, по якій могла протікати річка
		Дослідники з′ясували з чого могли виникнути органічні матеріали на Марсі
		На Марсі вода могла текти долинами з перервами протягом сотень мільйонів років

MRO має дві камери, які ідеально підходять для цієї мети. Контекстна камера з чорно-білим ширококутним об’єктивом допомагає вченим скласти карту розповсюдження хлоридів. Для наближення вчені звертаються до кольорової камери Науковий експеримент візуалізації високої роздільної здатності (HiRISE), яка дозволяє їм бачити з космосу такі маленькі деталі, як марсохід.

При використанні обох камер для створення цифрових карт рельєфу, Ліск та Ельманн виявили, що багато солей перебувають у западинах – колись тут були неглибокі ставки – на пологих вулканічних рівнинах. Вчені також знайшли неподалік звивисті сухі канали – колишні потоки, які колись подавали поверхневий стік (від періодичного танення льоду або вічної мерзлоти) у ці ставки. Підрахунок кратерів і свідчення наявності солей на вершині вулканічної місцевості дозволили їм датувати відкладення.

«Що дивно, так це те, що після більш ніж десяти років надання зображень, стерео та інфрачервоних даних високої роздільної здатності MRO зробив нові відкриття про природу та терміни цих з′єднаних річками стародавніх соляних ставків», – сказала Ельманн, заступниця головного дослідника CRISM. Її співавторка, Ліск, зараз є постдокторантською співробітницею Лабораторії прикладної фізики Університету Джона Хопкінса, яка очолює CRISM.

Соляні мінерали вперше були виявлені 14 років тому орбітальним апаратом NASA Марс Одіссей, який був запущений у 2001 році. MRO, який має прилади з більш високою роздільною здатністю, ніж Одіссей, був запущений у 2005 році та відтоді вивчає солі, серед багатьох інших особливостей Марса. Обидва апарати знаходиться під управлінням Лабораторії реактивного руху (JPL) NASA в Південній Каліфорнії.

«Частково цінність MRO полягає в тому, що наше уявлення про планету з часом стає все більш детальним», — сказала Леслі Тампарі, заступниця наукового керівника місії в JPL. «Чим більшу частину планети ми нанесемо на карту за допомогою наших інструментів, тим краще ми зможемо зрозуміти її історію».

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.

• Марс