Наука та техніка - ст. 65

За допомогою адаптивної оптики телескопа Джеміні-Південь астрономи зробили детальні знімки звивистих джетів, що виходять з боків молодих зірок.

Вчені вважають, що їм вперше вдалося виявити злиття двох чорних дір з ексцентричними орбітами. Це може допомогти пояснити, чому деякі злиття чорних дір, виявлені науковими колабораціями LIGO та Virgo, набагато важчі, ніж вважалося можливим раніше.

Більшість галактик, включаючи нашу власну, зростають шляхом накопичення нового матеріалу та перетворення його на зорі — це добре відомо. Невідомо тільки, звідки береться цей новий матеріал та як він надходить у галактики для створення зірок.

Чорних дір часто описують як руйнівних монстрів, які тримають світло у полоні, але як було з’ясовано за допомогою космічного телескопа “Хаббл”, вони відіграють менш злодійську роль. В центрі карликової галактики Henize 2-10 чорна діра створює зірки, а не пожирає їх.

За допомогою нового обчислювального підходу підраховано, скільки чорних дір у спостережуваному Всесвіті та яку частку у цій кількості становлять чорні діри зоряної маси.

Повторна зустріч з планетарною туманністю IC4997 через майже 30 років показує зміни, можливо обумовлені зіркою-компаньйоном навколо білого карлика в центрі туманності.

Аналіз ізотопів вуглецю у зразках осаду, взятих з пів дюжини місць, дає дослідникам три правдоподібні пояснення походження вуглецю — космічний пил, ультрафіолетове розкладання вуглекислого газу або УФ-розкладання біологічно виробленого метану.

Закони фізики, що лежать в основі повсякденного життя, на одному рівні опису повністю відомі, та їх можна узагальнити в єдиному елегантному — хоча й досить складному — рівнянні.

Виявлено водяну пару в атмосфері “недалекої” екзопланети, розміром трохи більше за Нептун, яка дуже близько обертається навколо своєї невеликої зірки.

Уявіть собі, що ви знаходитесь у місці, де вітри настільки сильні, що рухаються зі швидкістю звуку. Це лише один аспект атмосфери на XO-3b, однієї з екзопланет (планет за межами нашої Сонячної системи) класу гарячих юпітерів. Ексцентрична орбіта планети також призводить до сезонних коливань, у сотні разів сильніших, ніж на Землі.