Наука та техніка - ст. 62

Згідно з новим дослідженням, рух невеликої кількості заряджених частинок може вирішити давню загадку щодо тонких газових дисків, що обертаються навколо молодих зірок.

Запропоновано пояснення виникнення надмасивних чорних дір з активною акрецією у ранні часи Всесвіту: від величезних зірок, які з’явилися від колапсу турбулентних газових хмар.

Потужні радіоімпульси, що виникають у глибинах космосу, можуть бути використані для вивчення прихованих газових коконів довколишніх галактик.

Нещодавно виявленій зірці потрібно всього чотири роки, щоб обігнути чорну діру в центрі нашої галактики.

Астрономи виявили найдальше обертання галактики з тих, що коли-небудь спостерігалися, що дозволяє робити висновки про початкові стадії розвитку обертального руху галактик.

Астрономи провели рекордне вимірювання спіну гігантської чорної діри, одного з двох фундаментальних властивостей чорних дір, та виявили, що вона обертається повільніше, ніж більшість її менших родичів.

Космічний телескоп Хаббла показав масивне галактичне скупчення Abell 1351, яке знаходиться в сузір’ї Великої Ведмедиці.

Астрономи виявили, що білий карлик вижив після вибуху термоядерної наднової, і навіть став яскравішим.

Вчені об′єднали дані місії НАСА "Нові горизонти" з новітніми лабораторними експериментами та моделюванням екзосфери, щоб визначити ймовірний склад червоної шапки на супутнику Плутона Хароні та можливі шляхи її утворення.

Астрономи завершили глибокі оптичні та інфрачервоні спостереження далекого протокластера та дійшли висновку, що процеси зореутворення в ньому, хоча і є виключно активними, але схоже що в цілому слідують тим же процесам, які спостерігаються в нашій галактиці.