Наука та техніка - ст. 58

Наш Всесвіт може бути не так тонко налаштований, щоб можна було б передбачати існування паралельних всесвітів. Натомість, він може бути здатен створити життя за набагато ширшого кола обставин, ніж здається на перший погляд.

Закартографовано магнітне поле вздовж одного з філаментів, що окреслюють найщільніші скелетні спіральні структури нашої галактики.

Міжнародна група дослідників отримала вагомі докази, що можлива подія мікролінзування пов’язана з наявністю чорної діри, яка одиноко бродить у міжзоряному просторі – перша з коли-небудь спостережуваних.

У новому дослідженні продемонстровано вплив прохожих зірок, невирівняних подвійних зірок і прохожих газових хмар на формування планет у ранніх зоряних системах.

Стандартна модель космології описує, як виник Всесвіт, згідно з думкою більшості фізиків. Але у новому дослідженні, в якому проводилися симуляції еволюції галактик у рамках цієї моделі, виявлені значні розбіжності з реальними спостереженнями.

Астрономи виявили два окремі випадки "мінінептунових" планет, які втрачають свою пухлу атмосферу та, ймовірно, перетворюються на суперземлі. Випромінювання від зірок цих планет руйнує їх атмосферу, змушуючи гарячий газ видалятися, як пара з каструлі з киплячою водою.

Коли людський мозок вивчає щось нове, він адаптується. Але коли штучний інтелект вивчає щось нове, він схильний забувати вже вивчену інформацію.

Знайдено можливе пояснення дивному місцеперебуванню масивних зірок, які знаходяться далеко від місця свого народження в диску нашої галактики Чумацький Шлях.

Сьогодні безбарвний та смертельний газ ціанід відомий як отрута швидкої дії та хімічна зброя. Однак чотири мільярди років тому він міг бути провісником життя. Дослідники вперше показали, як ціанід міг сприяти деяким з найперших метаболічних реакцій зі створення вуглецевих сполук з вуглекислого газу. На додаток до кращого розуміння еволюції життя на Землі, це відкриття дає вченим уявлення про потенційну хімію життя на інших планетах.

На зображеннях Чумацького Шляху видніються мільярди зірок, розташованих у вигляді спіралі, що розходиться від центру галактики, з освітленим газом між ними. Але наші очі можуть побачити лише поверхню того, що утримує нашу галактику разом. Близько 95% маси нашої галактики невидимі та не взаємодіють зі світлом. Вона складається із загадкової субстанції під назвою темна матерія, яку ніколи не вимірювали безпосередньо.