Наука та техніка - ст. 59

Планети зазвичай не набагато старіші за зорі, навколо яких вони обертаються. Візьміть Сонце: воно народилося 4,6 мільярда років тому, і незабаром після цього виникла Земля. Але астрономи виявили, що можливий і зовсім інший сценарій. Навіть якщо зорі близькі до смерті, деякі їх типи все ще можуть утворювати планети. Якщо це підтвердиться, теорії планетоутворення необхідно буде відкоригувати.

У центрі більшості галактик знаходиться надмасивна чорна діра. Деякі з них активно споживають газ і пил навколо себе, викидаючи зайву енергію у вигляді потужних струменів, які ми бачимо як квазари по всьому спостережуваному Всесвіту. Нове дослідження, проведене астрономами з Центру космічного світанку, розглянуло цей процес за допомогою нових методів, і результати можуть змінити наше уявлення про дієту цих космічних гігантів.

Космічний телескоп зробив детальніший знімок невеликої галактики неправильної форми, яка вважається подібною до найперших галактик Всесвіту.

Детально проаналізовано атмосферу однієї з найбільш екстремальних відомих планет. Результати дослідження цієї гарячої юпітероподібної планети можуть допомогти астрономам зрозуміти складність багатьох інших екзопланет, включаючи землеподібні планети.

Кілька спеціалізованих мікробів виживають в умовах, аналогічних ранній історії Марса, що може відбуватися завдяки широкому спектру адаптацій.

Механізми в мозку постійно зміщують наше візуальне сприйняття до нашого минулого візуального досвіду, інакше світ здавався б хаотичним місцем із постійними коливаннями світла, тіні та руху.

Це зображення від космічного телескопа Хаббл показує один з трьох сегментів, які охоплюють область зореутворення шириною 65 світлових років під назвою Комплекс хмар Хамелеона.

Команда спеціалістів, що займається вивченням радіохвиль у Всесвіті, виявила дещо незвичайне, що тричі на годину виділяє гігантський сплеск енергії, і це не схоже ні на що, що астрономи бачили раніше.

Запропоновано нове пояснення для таємничих надаркадних низхідних потоків, які відбуваються у сонячному спалаху.

Безпрецедентне зображення турбулентного центру нашої галактики, отримане за допомогою нового телескопу, виявило майже 1000 таємничих філаментів, які незрозумілим чином бовтаються у космосі.