Наука та техніка - ст. 63

Більшість галактик, включаючи нашу власну, зростають шляхом накопичення нового матеріалу та перетворення його на зорі — це добре відомо. Невідомо тільки, звідки береться цей новий матеріал та як він надходить у галактики для створення зірок.

Чорних дір часто описують як руйнівних монстрів, які тримають світло у полоні, але як було з’ясовано за допомогою космічного телескопа “Хаббл”, вони відіграють менш злодійську роль. В центрі карликової галактики Henize 2-10 чорна діра створює зірки, а не пожирає їх.

За допомогою нового обчислювального підходу підраховано, скільки чорних дір у спостережуваному Всесвіті та яку частку у цій кількості становлять чорні діри зоряної маси.

Повторна зустріч з планетарною туманністю IC4997 через майже 30 років показує зміни, можливо обумовлені зіркою-компаньйоном навколо білого карлика в центрі туманності.

Аналіз ізотопів вуглецю у зразках осаду, взятих з пів дюжини місць, дає дослідникам три правдоподібні пояснення походження вуглецю — космічний пил, ультрафіолетове розкладання вуглекислого газу або УФ-розкладання біологічно виробленого метану.

Закони фізики, що лежать в основі повсякденного життя, на одному рівні опису повністю відомі, та їх можна узагальнити в єдиному елегантному — хоча й досить складному — рівнянні.

Виявлено водяну пару в атмосфері “недалекої” екзопланети, розміром трохи більше за Нептун, яка дуже близько обертається навколо своєї невеликої зірки.

Уявіть собі, що ви знаходитесь у місці, де вітри настільки сильні, що рухаються зі швидкістю звуку. Це лише один аспект атмосфери на XO-3b, однієї з екзопланет (планет за межами нашої Сонячної системи) класу гарячих юпітерів. Ексцентрична орбіта планети також призводить до сезонних коливань, у сотні разів сильніших, ніж на Землі.

Астрономи повідомили про другий надвеликий супутник, який обертається навколо планети розміром з Юпітер за межами нашої Сонячної системи.

Породи, доставлені на Землю під час програми НАСА "Аполлон" з 1968 по 1972 роки, надали багато інформації про історію Місяця, але вони також були джерелом незмінної таємниці. Аналіз порід показав, що деякі з них, видимо, утворилися в присутності сильного магнітного поля — такого, що по силі конкурує із земним. Але було незрозуміло, як тіло розміром з Місяць могло створити настільки сильне магнітне поле.