Наука та техніка - ст. 54

Миготіння зірки привернуло увагу астрономів до нової таємничої системи на відстані 3000 світлових років від Землі. Зоряна дивина, схоже що, є новим "бінаром-чорною вдовою" — пульсаром, який кружляє навколо меншої зірки-компаньйона й повільно поглинає зірку так само як це робить зі своєю половинкою його тезка-арахнід.

Міжнародна група астрономів розкрила загадкову таємницю зоряного вибуху, який був виявлений кілька років тому та продовжує розвиватися навіть зараз.

Використовуючи новий аналіз, вчені тепер виявили останні дві з п’яти інформаційних одиниць ДНК і РНК, які ще не були виявлені у метеоритних зразках.

На цьому знімку, зробленому за допомогою космічного телескопа NASA/ESA “Хаббл”, зображено дві галактики у процесі злиття у системі VV-689, яку називають “Крилами ангела”.

Нове дослідження понад 100 галактик виявило ознаки того, що чорні діри знищують тисячі зірок у прагненні набрати масу.

Кадр цього знімка, зробленого “Ширококутною камерою 3” космічного телескопа “Хаббл”, заповнює спіральна галактика M91.

Астрономи вперше виявили тип схудлих зірок-червоних гігантів. Ці зорі різко зменшилися, можливо, через наявність жадібного сусіда.

Астрономи виявили у ранньому Всесвіті чорну діру, що швидко зростає, яка вважається критично важливою "відсутньою ланкою" між молодими зореутворювальними галактиками та першими надмасивними чорними дірами.

Сторона Місяця, що повернута до Землі, виглядає набагато інакше, ніж прихована від нас сторона. На ближній стороні переважає місячне море — величезні, темного кольору залишки древніх лавових потоків. На противагу цьому, побита кратерами дальня сторона практично позбавлена рис масштабного моря. Чому обидві сторони так відрізняються одна від одної – одна з найзагадковіших таємниць Місяця.

Міжнародна команда астрономів виявила найвіддаленіший з відомих астрономічний об’єкт. Почавши сяяти лише через 300 мільйонів років після Великого вибуху, галактика може бути домівкою для найстаріших зірок у Всесвіті або надмасивної чорної діри.