Спокійне життя галактики Мессьє 94
Попри те, що галактика має найбільший псевдобалдж у локальному Всесвіті, схоже що у минулому в неї не врізалися масивні галактики.
Про це розповідають у Мічиганському університеті, передають OstanniPodii.com
Так само як клин у журавлів, рій у бджіл та мурмація шпаків, в центрі галактик щільно упаковані зорі однакового віку мають збірну назву – балдж (від англ. bulge – випуклість).
Більшість галактик мають балджі у своїх центрах. Залежно від їхніх властивостей – зокрема, кінематики зірок – балджі мають різні назви. Зорі в класичних балджах рухаються трохи безладно, нагадуючи еліптичні галактики, і здаються старшими за свою галактику, а зорі у псевдобалджах рухаються обертанням, як у спіральних галактиках, і не відрізняються за віком від своєї галактики.
Астрономи використовують галактичне зоряне гало як "літопис скам’янілостей" для вивчення цих балджів. Зоряне гало може, наприклад, підказати астрономам, чи зливалася галактика з іншою галактикою у минулому.
Докторантка Мічиганського університету вивчила псевдобалдж недалекої до нас дискової галактики Мессьє 94 та виявила, що, всупереч тому, що ця галактика має найбільший псевдобалдж у локальному Всесвіті, схоже що у минулому в неї не врізалися масивні галактики.
"Астрономи вважають, що коли галактика зливається з іншою галактикою, це злиття призводить до відкладення матеріалу в зоряному гало галактики, з якою вона злилася", – каже провідна авторка роботи Катя Гозман. "Досліджуючи та вивчаючи зорі та зоряну популяцію у зоряному гало, ми можемо вивчати та знаходити інформацію про минулі злиття галактик. Можна сказати, що ми займаємося позагалактичною археологією у зоряному гало навколо М94".
Але Гозман та її співавтори не знайшли жодних доказів потужного злиття в історії галактики. Натомість, швидше за все, сталося менше злиття, коли галактика розміром з Малу Магелланову Хмару – карликову галактику, приблизно втричі меншу, ніж наш Чумацький Шлях – врізалася в М94.
Гозман використала дані спостережень від Гіпер-супрім камери телескопа Субару, розташованого на Гаваях, щоб розглянути зоряне гало М94 – дифузний ореол зірок, що оточує галактику. Зоряне гало простягається далеко за межі того, чим з першого погляду вбачається галактика, і астрономи можуть досліджувати це гало для знаходження залишків минулих злиттів. Один зі способів дізнатися про ці залишки – розрахувати масу галактичного гало.
В далекому космосі виявлено дивну галактику |
||
"Габбл" показав зблизька рожеві кучері Андромеди |
||
"Габбл" показав галактику з кільцем навколо її диска |
Для цього дослідження Гозман використовувала дані "Субару", щоб скласти каталог зірок у зоряному гало М94 відповідно до їх яскравості. Вона нанесла зорі на так звану діаграму колірної величини, яка впорядковує зорі відповідно до їх яскравості, спостережуваної через певні фільтри, що використовуються в астрономії для визначення кількості світла, випромінюваного зіркою.
Зокрема, вона взяла тип зірок, що називаються зорями відгалуження червоних гігантів, або ВЧГ-зорями (стадія еволюції зірок малої та проміжної маси). За словами Гозман, ці зорі світні, що є перевагою для їхньої візуалізації, а червоний чи синій колір зірки сильно корелює з тим, які більш важкі, металеві елементи вони містять.
Потім Гозман розділила ВЧГ-зорі в галактиці на дві категорії: ВЧГ, чиє світло здавалося синішим, і ВЧГ, чиє світло здавалося червонішим. Сині ВЧГ були бідні на метали, в той час, як червоні ВЧГ були багатшими на метали. Вона також побудувала графік розподілу зірок у галактиці, визначивши, що червоні ВЧГ зосереджені в кільці навколо центру галактики, а сині ВЧГ розпорошені по зовнішніх частинах її гало.
Сфокусувавшись на синіх ВЧГ, Гозман розділила галактику на концентричні кільця, накладені на диск. Розрахувавши поверхневу яскравість зірок у кожному кільці, вона спромоглася визначити масу зоряного гало, яке виявилося зовсім не масивним. Маса гало дозволяє зробити висновок про масу галактики, яка злилася з цією.
"Ми використовуємо масу гало, щоб визначити масу галактики, яка останньою врізалася у досліджувану нами галактику", – каже Гозман. "Можна було б вважати, що якби дуже давно в М94 врізалася дійсно велика галактика, то це могло суттєво змінити морфологію, компоненти галактики, та, можливо, це могло призвести до появи цього дійсно великого псевдобалджу в центрі".
Але великого злиття не відбулося, виявила Гозман. Найбільша галактика, яка врізалася в М94 у минулому, була зовсім не масивною. Натомість, за її словами, псевдобалдж, швидше за все, утворився просто в ході типової еволюції галактики.
Одначе, дуже невелика кількість досліджень дозволили визначити розміри галактичних ореолів таким чином. Робота Гозман щодо визначення зірок у зоряному гало М94 дає більше інформації астрономам, що вивчають злиття та еволюції галактик.
"Ці дані – перші дані, які ми коли-небудь мали про вирішену зоряну популяцію цієї галактики. Виділення зірок – досить складне заняття, але це один з найкращих способів подивитися на гало та дізнатися про історію злиття галактик", – сказала вона. "Отже, це ще одна точка даних на полі, де їх дуже мало".
! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.
Останні новини
17:40, 7 жовтня 2024 р. 8-13 жовтня в Києві відбудуться продуктові ярмарки | ||
06:26, 4 жовтня 2024 р. Вчені відкрили планету, що обертається навколо найближчої до н... | ||
12:52, 4 жовтня 2024 р. Мільйони доларів в тумбочці, нерухомість в Австрії, Іспанії, Т... | ||
09:50, 5 жовтня 2024 р. Телескоп TESS виявив рекордне зоряне тріо | ||
15:32, 5 жовтня 2024 р. На Донеччині збито, попередньо, російський важкий ударний БпЛА... | ||
23:04, 7 жовтня 2024 р. В далекому космосі виявлено дивну галактику | ||
21:10, 31 серпня 2024 р. "Габбл" показав зблизька рожеві кучері Андромеди | ||
05:30, 17 серпня 2024 р. "Габбл" показав галактику з кільцем навколо її диска | ||
17:37, 11 серпня 2024 р. "Габбл" висвітлив наднову в далекій галактиці | ||
10:05, 30 червня 2024 р. Вчених спантеличили крихітні яскраві обєкти, відкриті на світа... | ||