Космос - ст. 7

За допомогою чутливих ультрафіолетових спостережень космічного телескопа "Габбл" астрономи виявили космічну рідкість: надмасивний білий карлик, який утворився в результаті злиття білого карлика з іншою зорею, а не в результаті еволюції однієї зорі.

Погляд у горловину активної галактики відкрив кільцеподібні магнітні поля. Середовище, яке діє як пружина та може прискорювати частинки до високих енергій, може пояснити випромінювання блазарами нейтрино та високоенергетичні гамма-промені.

Нове дослідження виявило, що гігантські планети, що вільно плавають у космосі, мають потенціал для формування власних мініатюрних планетних систем без необхідності наявності зорі.

Два останні дослідження припускають природне виникнення таємничої речовини, пропонуючи «самодостатні та обчислювані сценарії».

Нове детальне зображення показує незвичайну структуру плазмового струменя, випромінюваного із серця галактики OJ 287, де, як підозрюють астрономи, зливаються дві надмасивні чорні діри.

Проведено найточніше на сьогодні дослідження планетної системи L 98-59 і підтверджено існування п′ятої планети в зоні придатності для життя цієї зорі, де умови можуть дозволити існуванню рідкої води.

Астрономи підтвердили столітню гіпотезу про те, що Бетельгейзе, десята за яскравістю зоря на нашому нічному небі, має дуже близьку зорю-компаньйона.

Ймовірну чорну діру середньої маси виявлено завдяки випромінюванню, утвореному при поглинанні зорі.

Нововідкрита молекулярна хмара надає рідкісну можливість побачити процес утворення зірок і динамічний потік галактичного матеріалу до центру нашої галактики.

Детектори LIGO-Virgo-KAGRA (LVK) виявили злиття наймасивніших чорних дір, які коли-небудь спостерігалися за допомогою гравітаційних хвиль. Подія ставить під сумнів наше розуміння утворення чорних дір.