Космос - ст. 4

За допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба астрономи визначили, чи утворився надмасивний об′єкт 29 Cygni b в процесі «від меншого до більшого», чи з процесу фрагментації.

Міжнародна група астрономів провела одне з найточніших на сьогодні вимірювань швидкості розширення локального Всесвіту. Новий аналіз підтверджує наявність «напруженості Габбла», що може вказувати на фізичні явища, які виходять за межі сучасних моделей.

Космонавти, які здійснили подорож до Місяця вперше за понад півстоліття, повернулися на Землю після рекордної місії на борту випробувального польоту NASA «Artemis II».

У центрі галактики Маркарян 501 (Mrk 501), судячи з усього, знаходиться не одна надмасивна чорна діра, а дві. Результати радіоастрономічних спостережень, проведені протягом кількох років, вказують на те, що вони можуть злитися всього через 100 років.

Вважається, що ранній Всесвіт був наповнений воднем, за рахунок якого галактики могли дуже швидко зростати. Тепер цьому припущенню знайдено підтвердження.

Національне управління США з аеронавтики та дослідження космічного простору оприлюднило фотографії Землі, зроблені на борту корабля, який прямує до Місяця.

За допомогою місії НАСА MMS вчені вперше довели існування в космічному середовищі Землі природного «динамо» — тобто процесу, що самостійно генерує електричні струми та, отже, магнітні поля. Досі існували лише теоретичні припущення.

Встановлено, що газ, який виривається з галактики M82, рухається зі швидкістю близько 3,2 мільйона кілометрів на годину, що достатньо швидко, щоб подолати відстань між Землею та Місяцем приблизно за шість хвилин.

Міжнародна команда астрономів виявила надзвичайно рідкісне явище: галактику, віддалену приблизно на 10 мільярдів світлових років, яскравість якої за лише 20 років знизилася до однієї двадцятої від початкового рівня.

Астрономи знайшли відповідь на давню загадку астрофізики: чому зараз темпи зростання надмасивних чорних дір настільки нижчі, ніж у минулому?