Космос - ст. 4

Новий аналіз двох подій злиття чорних дір свідчить про те, що чорні діри, що зіткнулися, самі могли бути результатом попередніх космічних зіткнень.

Масивна екзопланета, виявлена на орбіті недалекої від нас карликової зорі, знаходиться в ідеальному положенні для пошуку ознак життя за допомогою телескопів наступного покоління.

Раннє зростання газового гіганта сформувало кільця, які створили примітивні метеорити та визначили архітектуру внутрішньої Сонячної системи.

Астрономи виявили рідкісну стародавню систему, яка все ще активно поглинається зорею-білим карликом в її центрі, що ставить під сумнів поточне розуміння еволюції планетних систем.

Нове дослідження показує, що темна матерія має інший розподіл у нашій галактиці, ніж вважалося раніше, і що це підвищує статус темної матерії як потенційного джерела надлишку гамма-випромінювання, що спостерігається в центрі Чумацького Шляху.

Відкриття її наявності свідчить про те, що частина води, яка міститься в кометах — і, можливо, навіть на Землі — є старшою за самий диск, що дає проривні уявлення про історію води в нашій Сонячній системі.

Міжнародна команда астрономів, використовуючи розгалужену мережу телескопів, виявила першу радіояскраву подію припливного руйнування (TDE), що відбулася за межами центру галактики та найшвидше еволюціонує серед коли-небудь спостережуваних цього типу космічних катастроф.

Матеріали з древніх порід можуть розкрити умови ранньої Сонячної системи, які сформували ранню Землю, ще до «гігантського удару», та інші планети.

Вперше астрономам вдалося зафіксувати радіозображення з парою чорних дір, підтвердивши теоретичні розрахунки.

Завдяки гравітаційному лінзуванню у далекому Всесвіті виявлено об′єкт, який нічого не випромінює. Існування таких об′єктів може розповісти нам більше про таємничу темну матерію, яка складає чверть Всесвіту.