Космос - ст. 5

Результати свідчать, що швидкі радіосплески найчастіше походять з галактик, які активно формують більш масивні зорі, і також надають підказку щодо утворення магнетарів.

Згідно з новим дослідженням, на холодному стародавньому Марсі під захистом товстої криги текли річки й набиралося озеро розміром із Середземне море.

Спостереження за допомогою космічних обсерваторій JWST і "Чандра" виявили надмасивну чорну діру низької маси, яка, схоже, поглинає матерію зі швидкістю, що у 40 разів перевищує теоретичну межу.

Нове дослідження припускає, що супутник Урана Міранда, який має радіус лише 235 кілометрів, може містити під своєю поверхнею водний океан.

Вдивіться в ці галактики. Вони виглядають так, наче кров приливає до верхньої частини обличчя, позбавленого плоті. Виразний, моторошний "погляд" їхніх пекучих ядер, схожих на очі, висяює в космічну темряву.

Дослідники виявили, що далека міжзоряна хмара містить велику кількість пірену, що відноситься до великих вуглецевмісних молекул, відомих як поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ).

Міжнародна команда астрономів за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба виявила першу багату популяцію кандидатів у коричневі карлики за межами Чумацького Шляху в зоряному скупченні NGC 602.

Хоча фактичних доказів існування життя на Марсі ніколи не було знайдено, нове дослідження NASA припускає, що мікроби можуть знайти потенційний дім у талій воді під льодом на поверхні планети.

Виявлено квазари з малою кількістю видимих космічних сусідів, що викликає питання про те, як вони вперше з′явилися понад 13 мільярдів років тому.

Дослідники використали хімічні відбитки цинку, що містяться в метеоритах, для визначення походження летких елементів на Землі. Результати припускають те, що без "нерозплавлених" астероїдів на Землі могло бути недостатньо цих сполук для виникнення життя.