Космос - ст. 5

Міжнародна команда дослідників отримала безпрецедентне зображення високої чіткості космічної нитки, що з′єднує дві галактики, всередині величезної мережі взаємопов′язаних ниткоподібних структур, які разом називають космічною павутиною.

Вперше знайдено докази того, що навіть мікроквазари із зорею малої маси є ефективними прискорювачами частинок, що призводить до значного впливу на інтерпретацію поширеності гамма-випромінювання у Всесвіті.

Телескоп Габбла допомагає долати ускладнення, які виникають через міжгалактичний пил при спостереженнях наднових, використовуваних для вимірювання космічних відстаней.

Аналіз матеріалу, доставленого з астероїда Бенну, виявив низку органічних речовин, які є основою для біомолекул. Крім того, мінерали у зразку вказують на те, що протопланета, з якої походить Бенну, колись мала рідку, солону воду.

Вперше астрономи простежили швидкий радіосплеск (FRB) до околиць давньої, мертвої, еліптичної галактики — безпрецедентне місце для явища, яке раніше асоціювалося з набагато молодшими галактиками.

Виявлено надзвичайно потужні вітри, що дмуть на екваторі гігантської екзопланети WASP-127b. Досягаючи швидкості до 33 000 км/год, вітри утворюють найшвидший реактивний потік такого типу, коли-небудь виміряний на планетах.

Астрономи припускають, що джерелом рентгенівських спалахів, що загадково прискорюються, може бути ядро мертвої зорі, яке балансує на межі неповернення чорної діри.

Астрофізики пропонують гостроцікаву альтернативу стандартній моделі космології, за якою прискорення розширення нашого Всесвіту є ілюзією через нерівномірний розподіл матерії з великими космічними порожнечами.

Вироблені в зорях хімічні елементи обертаються навколо галактик, наче в гігантських конвеєрних стрічках, які виштовхують матеріал і втягують його назад у галактики, де з нього можуть зібратися планети, комети та навіть нові зорі.

Астрономи за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) сфотографували понад 40 окремих зірок у галактиці, розташованій так далеко, що їхнє світло сягає часів, коли Всесвіт був лише вдвічі молодшим за його сучасний вік.