Космос - ст. 2

Використовуючи дані космічного телескопа «Джеймс Вебб» (JWST), астрономи склали карту космічної павутини, найдетальнішу з коли-небудь створюваних, простеживши мережу галактик аж до того часу, коли Всесвіту було мільярд років.

Астрономи, використовуючи космічний телескоп «Джеймс Вебб», зробили дивовижне відкриття щодо галактики, яка існує дуже-дуже давно дуже-дуже далеко: вона не обертається.

Міжнародна група дослідників стверджує, що наймасивніші чорні діри Всесвіту не утворилися безпосередньо в результаті колапсу зірок; натомість — у результаті серії повторюваних і надзвичайно потужних зіткнень у дуже густонаселених зоряних скупченнях.

Виявлено ознаки наявності тонкої атмосфери навколо невеликого небесного тіла у зовнішній частині Сонячної системи. Цей об’єкт настільки малий, що, за логікою, не мав би мати стійкої атмосфери, що викликає питання про те, коли та як вона утворилася.

Згідно з новим дослідженням, планети насправді можуть утворюватися легше навколо подвійних зірок, ніж навколо одинарних, таких як наше Сонце.

Об’єкт, виявлений рентгенівською обсерваторією «Чандра» й прозваний «рентгенівською крапкою», може допомогти розгадати справжню природу загадкового класу джерел, «маленьких червоних крапок», виявлених астрономами в ранньому Всесвіті.

Впізнаване розлоге гало, а також тьмяний зоряний потік Мессьє 104, яку називають галактикою «Сомбреро», захоплені у найдрібніших деталях «Камерою темної енергії», що встановлена на телескопі в Чилі.

У зразку породи, яку проаналізував ровер NASA «К′юріосіті», виявлено найрізноманітніший набір органічних молекул, який коли-небудь знаходили на Марсі. З 21 вуглецевої молекули, ідентифікованої у зразку, сім були виявлені на Червоній планеті вперше.

Спостерігаючи за скупченнями галактик, віддаленими одне від одного на сотні мільйонів світлових років, астрофізики з’ясували, що закони гравітації, сформульовані Ньютоном та Ейнштейном, залишаються чинними, що практично не залишає сумнівів у існуванні невидимої темної матерії.

Вчені встановили, що потужність джетів у Cygnus X-1 (Лебідь X-1) — подвійній системі, що складається з першої підтвердженої чорної діри та надгігантської зорі — дорівнює потужності 10 тисяч Сонць.