Космос - ст. 2

Дослідники використали хімічні відбитки цинку, що містяться в метеоритах, для визначення походження летких елементів на Землі. Результати припускають те, що без "нерозплавлених" астероїдів на Землі могло бути недостатньо цих сполук для виникнення життя.

Існування супутника у планети, розташованої за межами нашої Сонячної системи, ніколи не було підтверджено, але нове дослідження надає непрямі докази.

Космічний телескоп "Габбл" і космічний апарат "Нові горизонти" одночасно націлилися на Уран, що дозволило вченим зробити пряме порівняння планети з двох дуже різних точок зору.

Гігантська чорна діра розірвала зорю, і тепер використовує її уламки, щоб завдати удару по іншій зорі або меншій чорній дірі. Відкриття допомагає пов′язати між собою два космічні явища, у пов′язаності яких астрономи раніше не були впевнені.

Астрономи виявили дуже віддалену галактику, яка замість хаотичної структури, вже має обертовий диск, подібний нашому Чумацькому Шляху.

Астрономи-професіонали та аматори об′єдналися зі штучним інтелектом, щоб знайти неперевершене зоряне тріо під назвою TIC 290061484 завдяки космічним "стробоскопічним вогням", що були зафіксовані Супутником спостережень за транзитами екзопланет (TESS).

Астрономи відкрили екзопланету, що обертається навколо зорі Барнарда. Вона має щонайменше половину маси Венери, рік на ній триває трохи більше ніж три земні дні. Також є натяки на існування ще трьох екзопланет на різних орбітах навколо зорі.

Для підвищення точності постійної Габбла, за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба астрономи дослідили три лінзовані зображення однієї далекої наднової типу Ia.

За результатами тривалих спостережень за центральними регіонами нашої галактики за допомогою телескопа VISTA, астрономи опублікували гігантську інфрачервону карту Чумацького Шляху, що містить понад 1,5 мільярда об′єктів — найдетальнішу з коли-небудь створених.

Використовуючи космічний телескоп імені Джеймса Вебба (JWST), команда міжнародних астрономів відкрила нові деталі атмосфери WASP-107 b — екзопланети з надзвичайно низькою щільністю, роздутої через приливне нагрівання.