Космос - ст. 3

Вперше астрономам вдалося зафіксувати радіозображення з парою чорних дір, підтвердивши теоретичні розрахунки.

Завдяки гравітаційному лінзуванню у далекому Всесвіті виявлено об′єкт, який нічого не випромінює. Існування таких об′єктів може розповісти нам більше про таємничу темну матерію, яка складає чверть Всесвіту.

Нові спостереження космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) вказують на те, що масивні червоні надгіганти можуть бути причиною більшості наднових, як передбачено теорією, але рідко спостерігаються, оскільки приховані в пилу.

За допомогою складних суперкомп′ютерних моделювань астрофізики-теоретики встановили наявність додаткового механізму, відповідального за вилучення енергії обертання з чорних дір.

Астрономи, які шукали докази існування світла від перших зірок і галактик, виявили, що Всесвіт був теплим, а не холодним, перш ніж «засяяв».

Космічний телескоп Джеймса Вебба надав перші прямі вимірювання хімічних і фізичних властивостей потенційного диска, в якому утворюються супутники навколо великої екзопланети CT Cha b.

Астрономи, використовуючи космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST), детально вивчити погоду на гарячій планеті SIMP-0136, що блукає одна без своєї зорі, і виявили сильну активність, схожу на полярне сяйво.

Космічний телескоп Джеймса Вебба виявив барвисту гаму масивних зірок та осяяного космічного пилу в молекулярній хмарі Стрілець B2, наймасивнішій і найактивнішій області зореутворення в нашій галактиці Чумацький Шлях.

Дослідження структури атмосфери Сатурна з використанням даних космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) виявило складні та загадкові особливості, яких раніше не бачили на жодній планеті Сонячної системи.

Нові зображення від Телескопа горизонту подій (EHT) показують несподівані зміни поляризації навколо надмасивної чорної діри в центрі галактики M87, що вказує на динамічне та складне середовище поблизу неї.