Космос - ст. 43

Астрономи, які вивчають архівні спостереження потужних вибухів, так званих коротких сплесків гамма-променів (GRB), виявили світлові ознаки, які вказують на короткочасне існування надважкої нейтронної зірки незадовго до її колапсу в чорну діру.

Нові дані, отримані космічним телескопом Джеймса Вебба (JWST), показали, що структури галактик у ранньому Всесвіті були набагато більш різноманітними й зрілими, ніж було відомо раніше.

Вчені за допомогою Атакамського великого міліметрового/субміліметрового масиву (ALMA) зазирнули у серце пари галактик, відомих як UGC 4211, що перебувають у процесі злиття, і виявили дві чорні діри, які зростають пліч-о-пліч поблизу центру новоутворюваної галактики.

Нові зображення, отримані за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST), вперше показують галактики із зоряними перемичками — подовженими лініями зірок, які простягаються від центрів галактик до їхніх зовнішніх дисків, у той час, коли вік Всесвіту становив лише 25% від його нинішнього. Виявлення так званих галактик з перемичками, схожих на наш Чумацький Шлях, на такому ранньому етапі розвитку Всесвіту вимагатиме від астрофізиків уточнення їхніх теорій еволюції галактик.

Чорні діри утворюють природні машини часу, які дають змогу подорожувати як у минуле, так і в майбутнє. Але не варто очікувати, що найближчим часом ви вирушите у гості до динозаврів.

У гігантських скупченнях, що складаються із сотень або тисяч галактик, серед галактик блукають незліченні зорі, ніби загублені душі, випромінюючи примарний серпанок світла. Ці зорі не прив′язані гравітаційно до жодної галактики в скупченні.

Вивчати великомасштабну структуру нашої галактики нелегко. У нас немає чіткого уявлення про форму й особливості Чумацького Шляху, як у інших галактик, в основному тому, що ми живемо всередині неї. Але в нас є деякі переваги. Зсередини ми можемо проводити близькі спостереження за зоряною популяцією Чумацького Шляху та його хімічним складом. Це дає дослідникам інструменти, необхідні для порівняння нашої галактики з мільйонами інших у Всесвіті.

По цьому зображенню, зробленому космічним телескопом Габбл (Hubble), ліниво простягається незвичайна спіральна галактика ESO 415-19, розташована на відстані близько 450 мільйонів світлових років від нас.

Оточений величезним океаном під товстим крижаним панциром, Енцелад є гарячим кандидатом на можливе укриття у себе інопланетного життя. Дослідники дійшли висновку, що майбутня місія може дати відповіді навіть без висадки на крихітний світ.

Астрономи заявляють, що їм вдалося розв′язати невирішену проблему, яка ставила під сумнів наше розуміння еволюції Всесвіту, - просторовий розподіл тьмяних галактик-супутників, що обертаються навколо Чумацького Шляху.