Космос - ст. 39

Завдяки останнім даним, отриманим від місії ЄКА “Gaia”, астрономи найточніше визначили минуле Сонця та те, як наше світило розвиватиметься у майбутньому: коли стане найгарячішим, охолоне, збільшиться та досягне кінця свого життя.

Спостереження “Хаббла” дають ключ до розгадки того, як червоні зорі втрачають масу на пізніх етапах свого життя, коли їх печі ядерного синтезу перегорають, перш ніж вони вибухнуть як наднові.

Астрономи давно шукали місця запуску одних з найбільш високоенергетичних протонів у нашій галактиці. Тепер дослідження з використанням 12-річних даних космічного гамма-телескопа НАСА "Фермі" підтверджує, що один залишок наднової є саме таким місцем.

Телескоп Джеміні-Північ зробив нове виразне зображення двох спіральних галактик в процесі взаємодії, які виглядають як крила гігантського "космічного метелика".

Деякі космологічні моделі припускають, що Всесвіт розширюється й стискається в нескінченних циклах, але нове дослідження виявило значний недолік в останній версії цієї теорії.

Дослідження карликових галактик в галактичному скупченні показало, їх спостережувана спотвореність суперечить стандартній моделі космології та узгоджується з MOND.

Розкрито розподіл темної матерії навколо галактик 12 мільярдів років тому — найдалі в часі, ніж будь-коли; що не зовсім узгоджується з моделлю Лямбда-CDM.

Космічний телескоп Джеймса Вебба заглянув у хаос галактики Колесо Воза, відкривши нові подробиці про зореутворення та центральну чорну діру галактики. Потужний інфрачервоний погляд "Вебба" дозволив отримати це детальне зображення Колеса Воза та двох невеликих галактик-компаньйонів на тлі багатьох інших галактик. Зображення дозволяє по-новому поглянути на те, як змінилася галактика Колесо Воза за мільярди років.

За допомогою інфрачервоного спектрографа відкрито суперземлею з масою у приблизно вчетверо більшою за масу Землі, яка розташована поблизу зони життєпридатності своєї зірки-червоного карлика. Така планета, можливо, здатна утримувати воду на своїй поверхні та стане важливою метою майбутніх спостережень для перевірки можливості існування життя навколо зірок малої маси.

На основі знімка від космічного телескопа Джеймса Вебба отримано покращену модель розподілу маси галактичного скупчення, яке множинно лінзує далекі галактики.