Космос - ст. 42

Астрономи безпосередньо виміряли масу мертвої зірки за допомогою ефекту, відомого як гравітаційне мікролінзування, - вперше для одинарної ізольованої зірки.

Астрономи знайшли рідкісну подвійну систему, в якій одна зоря не змогла повністю вибухнути як наднова. Дослідники вважають, що згодом друга зоря теж стане нейтронною зіркою, а потім вони зіллються та вибухнуть як кілонова.

Астрономи за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба дослідили групу невеликих галактик майже 13 млрд років тому, які ймовірно зливаються для утворення масивної галактики розміром з наш Чумацький Шлях.

За допомогою космічних та наземних телескопів астрономи сфотографували видовищне зіткнення щонайменше трьох галактичних скупчень, і пояснюють складові отриманого зображення.

Дослідження показало, що раптове сповільнення обертання магнетара могло бути спричинене вулканоподібним проривом на поверхні зірки.

Космічний телескоп НАСА/ЄКА "Хаббл" показав об′єкт, який належить до особливого типу змінних зірок, в колосальній області зореутворення.

Виявлено перші гамма-затьмарення в бінарних зоряних системах особливого типу. Завдяки цьому для однієї із систем скориговано масу пульсара, який, як вважалося, перебуває на теоретичній межі маси між пульсаром і чорною дірою.

Астрономи з Японії за допомогою радіотелескопів ALMA виміряли космічний вік галактики, виявленої телескопом Вебба (JWST), підтвердивши існування галактик у дуже ранньому Всесвіті.

Чи є наша галактика особливою, або, принаймні, чи перебуває вона на особливому місці у Всесвіті? Міжнародна група астрономів дійшла висновку, що відповідь на це запитання - так, до того ж у такий спосіб, який раніше не було оцінено.

У новій моделі фазовий перехід у ранньому Всесвіті змінює силу взаємодії між темною й нормальною матерією.