Космос - ст. 45

Чорна діра зазвичай є тим місцем, де інформація зникає, але вчені, можливо, знайшли трюк, щоб використати її останні миті, щоб розповісти нам про історію Всесвіту.

Група вчених запропонувала новітній метод пошуку нових частинок, які на даний час не входять до стандартної моделі фізики частинок.

Цей небесний хмарний пейзаж, отриманий за допомогою космічного телескопа NASA/ESA Хаббл, відображає барвисту область у туманності Оріона, що оточує об′єкт Гербіга-Аро HH 505.

Навколо однієї яскравої, але недовговічної зірки А-типу астрономи відкрили важкий для виявлення газовий гігант прямо на краю гарячої нептуніанської пустелі, в якій випромінювання зірки може позбавити газу будь-яку гігантську планету.

Завдяки останнім даним, отриманим від місії ЄКА “Gaia”, астрономи найточніше визначили минуле Сонця та те, як наше світило розвиватиметься у майбутньому: коли стане найгарячішим, охолоне, збільшиться та досягне кінця свого життя.

Спостереження “Хаббла” дають ключ до розгадки того, як червоні зорі втрачають масу на пізніх етапах свого життя, коли їх печі ядерного синтезу перегорають, перш ніж вони вибухнуть як наднові.

Астрономи давно шукали місця запуску одних з найбільш високоенергетичних протонів у нашій галактиці. Тепер дослідження з використанням 12-річних даних космічного гамма-телескопа НАСА "Фермі" підтверджує, що один залишок наднової є саме таким місцем.

Телескоп Джеміні-Північ зробив нове виразне зображення двох спіральних галактик в процесі взаємодії, які виглядають як крила гігантського "космічного метелика".

Деякі космологічні моделі припускають, що Всесвіт розширюється й стискається в нескінченних циклах, але нове дослідження виявило значний недолік в останній версії цієї теорії.

Дослідження карликових галактик в галактичному скупченні показало, їх спостережувана спотвореність суперечить стандартній моделі космології та узгоджується з MOND.